ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛІ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.17.3.19Ключові слова:
змішане навчання, електронне навчання, персоналізація, досвідно-орієнтоване навчання, моделі змішаного навчанняАнотація
Розглянуто теоретичні основи методики змішаного навчання, виокремлено компоненти його системи. Наведено порівняльну характеристику традиційної та змішаної форм навчання. Окреслено переваги та доведено доцільність організації викладання іноземної мови за методикою змішаного навчання. Зазначено, що актуальність проблеми визначається можливістю через інтеграцію моделей змішаного навчання до освітньої системи вирішити наступні завдання: підвищення якості освіти на інноваційній основ; створення і забезпечення можливостей для реалізації різнних освітніх моделей, форм та засобів отримання освіти. Вказано, що основу трансформації, що полягає у зміні позиції учня від об’єкта до активного суб’єкта навчання, а вчителя від основного джерела знань до фасилітатора та організатора процесу самостійної навчальної діяльності учнів, становить реалізація методики змішаного навчання. Змішане навчання визначається як досвідно-орієнтована освітня модель, що базується на інтеграції традиційної очної та електронної систем освіти і забезпечує персоналізацію навчання шляхом надання учням права вибору умов та контролю над процесом оволодіння необхідними компетентностями. Обґрунтовано, що поєднання традиційного формату навчання в класі під керівництвом учителя та самостійної роботи онлайн сприяє персоналізації навчального процесу та наближенню його до реальних потреб учнів різних рівнів підготовки.Посилання
Natsionalna doktryna rozvytku osvity Ukrainy u XXI stolitti. Proekt [National doctrine for the development of education in Ukraine in XXI century: The project]. Osvita Ukrainy. 2001. № 29. pp. 4–6.
Blended Learning, The Clayton Christensen Institute. Retrieved from https,goo.gl/1IpmhL
Bonk C. J. Handbook of blended learning: Global perspectives, local designs. C. J. Bonk, C. R. Graham. San Francisco, CA: Pfeiffer, 2005. pp. 3–21. – Retrieved from: http://goo.gl/0LwXKV
Christensen C. Disrupting Class: How Disruptive Innovation Will Change the Way the World Learns / C. Christensen, Horn M., Johnson C. New York: McGraw-Hill, 2008. 272 p.
Dziuban Ch. Blended learning: A dangerous idea? Ch. Dziuban, J. Hartman, P. Moskal. Internet and Higher Education. 2013. № 8. pp. 15–23. Retrieved from: https://goo.gl/CjojPj
Greenberg B. Blended Learning: Personalizing Education for Students: online course. B. Greenberg, R. Schwartz, M. Horn. Retrieved from https://goo.gl/7ZneuO
Kintu M. Blended learning effectiveness: the relationship between student characteristics, design features and outcomes. Mugenyi Justice Kintu, Chang Zhu and Edmond Kagambe. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2017. Retrieved from: https://goo.gl/TYE1h6
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Olga Kuzmenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).