ПІДГОТОВКА ШКОЛЯРІВ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.19.1.3Ключові слова:
дошлюбна підготовка, статеве виховання, батьківство, стать, сексуальність, шлюб, сім’яАнотація
Розглядається зарубіжний досвід підготовки учнівської молоді до сімейного життя. Акцент зроблено на трьох її основних компонентах: дошлюбній підготовці, статевому вихованні, формуванні усвідомленого батьківства. Особлива увага приділена аналізу кожного з цих компонентів в провідних країнах Європи – Великій Британії, Франції, Німеччині, Швеції й ін. Наголошується на важливості сексуальної революції у зміні підходів до вирішення проблем сексуального виховання у навчальних закладах.
Проведено аналіз основних змін системи сімейних цінностей у багатьох європейських країнах, зокрема: легалізовані одностатеве кохання і гомосексуальна сім’я, відбулося статеве знеособлення дитини, в деяких країнах з’явилася третя, невизначена, стать, йдеться про можливість легалізації інцесту і післяпологового аборту тощо. Відзначено, що в переважній більшості європейських педагогічних систем дошлюбна підготовка проводиться у загальноосвітніх закладах через розроблені державні або регіональні програми. Вказані основні змістові аспекти дошлюбної підготовки школярів, зокрема правовий, морально-етичний, господарсько-господарський, психологічний тощо. Разом з тим зазначено, що жодна зарубіжна навчальна програма з підготовки до сімейного життя не є загальнообов’язковою. Усі вони пропонуються на вибір серед інших шкільних предметів.
Детально аналізуються змістові та організаційні риси окремих європейських моделей статевого виховання та сексуальної освіти (Німеччина, Нідерланди, Швеція, Данія тощо). Особливий акцент зроблено на «Стандартах інформації про сексуальне життя», розроблених ВООЗ. На відміну від України, більшість урядів країн Європи позитивно вирішують цю проблему, хоч у різних культурах спостерігаються різні акценти, неоднаковий зміст і тривалість програм сексуальної освіти. Особливий наголос робиться на французькому досвіді організації в колежах і ліцеях трьох сесій сексуальної освіти, які, зосереджуючись не лише на біологічних знаннях, а й на психологічних, емоційних, соціальних, культурних та етичних вимірах сексуальності, пов’язують і доповнюють різні уроки, що викладаються в класі, інтегрують всі знання в кожній голові. Виокремлено ключову проблему в розробці змісту статевого виховання продовжує залишатися, передовсім, визначення співвідношення вивчення питань сексуальності та ідеї навчання утриманню від дошлюбних статевих контактів.
Відзначено, що традиційно статеве виховання в європейських країнах фокусується на потенційних сексуальних ризиках – таких, як незаплановані вагітності та захворювання, що передаються статевим шляхом, тоді як молодь, в т. ч. учнівська, повинна знати про сексуальність не лише з точки зору ризиків, а й з точки зору її потенціалу, щоб розвинути позитивне і відповідальне ставлення в цій сфері. Вказано, що, на жаль, в курс «Сексуальна освіта» більшості країн практично не входить інформація про побудову здорового шлюбу і міцної сім’ї.
При розгляді третьої складової підготовки до сімейного життя – формуванні усвідомленого батьківства основна увага приділена аналізу шкільних програм в європейських країнах. Відзначено, що на відміну від програм кінця ХХ ст., які були ідеалізованими і стереотипізованими, нині вони є реалістичнішими, більше відповідають вимогам часу. Цікавим з практичної точки зору є досвід Німеччини, де при опануванні програми «Час на роздуми про дітей» школярам пропонується правдоподібний «імітатор немовляти», який запрограмований на цілодобовий догляд і дає можливість учням прожити близькі до реальності будні, як зі справжньою дитиною.
Визначені основні типи підготовки майбутнього сім’янина. Зроблено висновок про відсутність в Європі єдиної уніфікованої моделі підготовки молоді до подружнього життя.
Посилання
Adler-Baeder F., Higginbotham B., Lamke L. Putting Empirical Knowledge to Work: Linking Research and Programming on Marital Quality. – Family Relations, Vol. 53(5), 2004. PP. 536–546.
Horstkempner M. 100 Jahre Koedukationsdebatte – und kein Ende. Hauptartikel und Replik / M. Horstkempner, H. Faulstich-Wieland // Ethik und Socialwissenschaften. 1996. № 7. S. 509–520.
Bildjuschkin K., Verho K. Selkenevää! Seksuaalikasvatus näkyväksi – tutkimus 2012 / К. Bildjuschkin, S. Ruuhilahti. Turku: Turun kaupunki, sosiaalija terveystoimen julkaisuja., 2012. РР. 10–23.
Fricher R. Zur Theorie der Sexualität und Sexualerziehung / R. Fricher, J. Lerch. Weinheim: Beltz, 1976. 334 p.
Meredith P. Sex Education. L., 1989. 107 p.
Levchyk N. Spetsyfika pidhotovky uchnivs'koyi molodi do bat'kivstva u Velykiy Brytaniyi [Specificity of Preparing Student Youth for Paternity in the UK] //Stateva sotsializatsiya ta pidhotovka uchnivs'koyi molodi do simeynoho zhyttya u pedahohitsi ta shkil'niy praktytsi zarubizhnykh krayin. Ternopil': TzOV «Vydavnytstvo “Aston”», 2009. 206 s.
Hrechyn I. M. Pidhotovka uchnivs'koyi molodi do vykonannya bat'kivs'kykh obov"yazkiv u Nimechchyni: dys. … kand. ped. nauk: 13.00.07 [Preparation of Student Youth for Parental Responsibilities in Germany]. Ternopil', 2012. 166 p.
Babys sind nicht immer so suss, wie sie aussehen! Das Projekt “Babybedenkzeit”. Available at: //forum.sexualaufklaerung.de/index.php?docid=504
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 VOLODYMYR KRAVETS
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).