РОЛЬ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА У ФОРМУВАННІ ЕСТЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.20.2.15Анотація
На основі проведеного аналізу наукових здобутків провідних закордонних та українських дослідників обґрунтовано сутність поняття «художньо-естетична інтерпретація». Розглянуто об’єкт орієнтації процесу художньо-естетичної інтерпретації, її результат та характерні особливості інтерпретаційної діяльності. Висвітлено положення щодо тлумачення поняття «естетична свідомість особистості» з боку широкої та вузької позиції її розуміння. Охарактеризовано основні складові елементи естетичної свідомості особистості: естетичне почуття, естетичний смак та естетичний ідеал. Зазначено недоліки підходів художнього консерватизму та художнього прогресизму щодо проектної діяльності. Акцентовано, що оптимальним підходом до розвитку естетичного у сьогоденні є «компромісний підхід». Проаналізовано творчість провідних вітчизняних дизайнерів та графіків ХХІ ст. у наступних різновидах проектної діяльності: графічний дизайн, мистецтво інсталяції (арт-дизайн), книжковий дизайн, дизайн середовища (стріт-арт, суперграфіка). На основі інтерпретації художніх творів відображено рівень впровадження естетичної компоненти та духовно-смислового наповнення художніх творів. Це дозволило поділити мистецькі зразки за рангом високої та низької художньо-естетичної цінності. Також, виявлено тенденції розвитку мистецького ринку України, обґрунтовано його позитивні та негативні впливи на формування естетичної свідомості особистості. Доведено, що ступінь розвитку естетичної свідомості та інтерпретаційних навичок є важливим фактором в професійному становленні майбутніх фахівців з естетичного проектування. Окреслено критерії які пред'являються до дизайн-продукту сучасності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).