АНАЛІЗ ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

Автор(и)

  • КАТЕРИНА АВЕРІНА Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна https://orcid.org/0000-0003-0280-0848

DOI:

https://doi.org/10.25128/2415-3605.20.2.29

Анотація

Проведено теоретико-методологічний аналіз видозмін ціннісно-мотиваційних чинників розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій. Окреслено проблемні позиції розвитку соціально-значимих якостей і характеристик особистості майбутнього фахівця. Визначено структурно-функціональні компоненти соціальної компетентності майбутніх фахівців: соціальна спрямованість рефлексії, здатність до прогнозування соціальних результатів своєї поведінки, своєї активності (наслідків своїх дій);  просоціальна мотивація активності; здатність протистояти тиску середовища, самостійно вирішувати проблеми; усвідомлення мотивів поведінки, вчинків, аргументована самостійність особистості; вираженість просоціальної мотивації та ініціативності в позитивній комунікативності.

За результатами досліджень цінностей та ціннісних орієнтацій студентської молоді визначено репрезентативні ознаки потреби просоціальності в громадянській, трудовій, соціокультурній, побутовій сферах життєдіяльності та маркери орієнтації майбутніх фахівців соціономічних професій на реалізацію соціальних інтересів. Обґрунтовано використання заданих системою соціальних компетентностей параметрів розвитку соціальної активності згідно фахових вимог та потреба кваліфікованого супроводу процесу розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій в контекстах компетентісно-орієнтованої професійної освіти. У соціолого-педагогічному дослідженні соціальної активності взяли участь 610 студентів чотирьох ЗВО. Цінності студентів соціономічних професій  діагностувалися за допомогою скороченої версії  "Портретного опитувальника цінностей –PVQ-Revised. Зміни цінностей в процесі розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій, що насамперед пов’язується зі змінами мотиваційних аспектів на різних рівнях узагальненості та складності, включають такі конструкти, як цінності, цілі, плани поведінки.

Біографія автора

КАТЕРИНА АВЕРІНА , Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

кандидат педагогічних наук, доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-09

Як цитувати

АВЕРІНА , К. . (2021). АНАЛІЗ ЦІННІСНО-МОТИВАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, (2), 218–225. https://doi.org/10.25128/2415-3605.20.2.29

Номер

№ 2 (2020): Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка

Розділ

ОБГОВОРЮЄМО ПРОБЛЕМУ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).