КОМП’ЮТЕРНЕ ТЕСТУВАННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ВИКЛАДАННЯ ДОКУМЕНТОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН У ЗВО)
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.1.6Ключові слова:
комп’ютерне тестування, педагогічний метод, академічна доброчесність, документознавчі дисципліни, дистанційне навчанняАнотація
Розкрито питання застосування методу комп’ютерного тестування в умовах дистанційного навчання на прикладі викладання дисциплін документознавчого циклу. Тестування як педагогічний метод розглянуто з різних позицій. Показано його поліфункційність, розкрито сутність діагностичної, навчальної та виховної функцій. Подано рекомендації щодо створення якісних тестових завдань і виокремлено типові помилки, яких припускаються викладачі під час складання тестових питань: розлогі питання та варіанти відповідей на них; зловживання фактичним матеріалом; використання застарілої або неперевіреної інформації для складання тестів; двозначність тестових запитань; пропонування неправдоподібних варіантів відповідей на запитання; уведення другорядної інформації в тестові запитання; невиправдане вживання вузькоспеціалізованої лексики; слів іншомовного походження, дифузної лексики; нерівномірне охоплення тестами тем курсу та неуніфікованість тестових завдань тощо. Відзначено значущість психологічної та технічної підготовки студентів до комп’ютерного тестування, а також проведення інструктажів і тренінгів перед тестуванням. Подано поради з підготовки до комп’ютерного тестування для студентів, які мали можливість ознайомитися з переліком тестових питань перед іспитом, і для тих, хто такої можливості не мав. Порушено дискусійні питання, пов’язані з технічними налаштуваннями для комп’ютерного тестування та академічною доброчесністю. Складність теми і тестових запитань, рівень підготовленості групи, кількість наданих консультацій і проведених занять із курсу, поінформованість студентів щодо правильності відповіді, а також їх обізнаність/необізнаність із тестовими запитаннями виокремлено як фактори, необхідні для врахування при визначенні кількості спроб проходження контрольного комп’ютерного тестування. Запропоновано шляхи зменшення випадків академічного шахрайства, пов’язаного із застосуванням методу комп’ютерного тестування.
Посилання
Adamova I., Bahriy K. Testuvannia yak forma kontroliu ta diahnostyky znan studentiv [Testing as a form of control and diagnosis of students’ knowledge]. Vytoky pedahohichnoi maysternosti. 2012. Vol. 9. P. 3 5 (In Ukranian).
Bozhkova V. V., Saher L. Yu. Testuvannia yak forma kontrolyu znan: perevahy ta nedoliky [Testing as a form of knowledge control: advantages and disadvantages]. Suchasni problemy vyshchoi osvity Ukrayiny v konteksti intehratsii do yevropeyskoho osvitnoho prostoru: materialy naukovo-metodychnoi konferentsii, m. Sumy, 6–7 zhovtnya 2010 r. / za red. O. V. Prokopenko. Sumy: SumSU Publ., 2010. P. 113 115. (In Ukranian).
Zahrebelnyi S. L., Brus M. V. Adaptyvne testuvannia yak odyn iz sposobiv perevirky znan studentiv u tekhnichnomu vuzi [Adaptive testing as one of the ways to test students’ knowledge in a technical university]. Nauchnyi vestnik DGMA. 2017. № 1 (22Е). P. 155 162 (In Ukranian).
Sirenko S. N. Testirovanie v sisteme metodov kontrolya i oczenki znanij v sovremennom vuze [Testing in the system of methods of control and assessment of knowledge in a modern university]. Innovaczionnie obrazovatelnie tekhnologii. 2010. № 2. P. 44 51. Available at: https://elib.bsu.by/handle/123456789/4980 (In Russian) (accessed 20.01.2021).
Smalko O. A. Perevahy vykorystannia kompiuternykh tekhnolohii testuvannia znan u vyshchii shkoli [Benefits of using computer technology to test knowledge in universities]. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: zbirnyk za pidsumkamy zvitnoi naukovoi konferentsii vykladachiv, doktorantiv i aspirantiv:: u 3-kh tomakh. Kamenets-Podolsky: Kamenets-Podolsky National University named after Ivan Ogienko Publ., 2018. Vol. 17. Т. 2. P. 75 76 (In Ukranian).
Fetisov V. S. Kompiuterni tekhnolohii v testuvanni: navch.-metod. posibnyk [Computer technology in testing]. Nizhyn: Publ. P.E. Lysenko M. M., 2011. 140 p.
Berwick Carly. What Does the Research Say About Testing? Edutopia / George Lucas educational fundation. October 25, 2019. Available at: https://www.edutopia.org/article/what-does-research-say-about-testing (accessed 17.01.2021).
Gandal Matthew, McGiffert Laura. The Power of Testing. Educational Leadership, Feb 2003, vol. 60, № 5, p. 39-42.
McDermott K. B., Agarwal P. K., D’Antonio L., Roediger H. L. III & McDaniel M. A. Both multiple-choice and short-answer quizzes enhance later exam performance in middle and high school classes. Journal of Experimental Psychology: Applied, 2014, 20 (1), p. 3–21. Available at: https://doi.org/10.1037/xap0000004 (accessed 18.01.2021).
Sackett P. R., Schmitt N., Ellingson J. E. & Kabin M. B. High-stakes testing in employment, credentialing, and higher education: Prospects in a post-affirmative-action world / Sackett P. R., Schmitt N., Ellingson J. E. & Kabin M. B. American Psychologist, 2001, 56 (4), p. 302–318. Available at: https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.4.302 (accessed 18.01.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).