ВЕКТОРИЗАЦІЯ КАРТ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ У ПІДГОТОВЦІ ЛОГІСТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.1.10Ключові слова:
логіст, геоінформаційні технології, лабораторна робота, векторизація, карта, населений пункт.Анотація
Розглянуто традиційну сферу застосування геоінформаційних систем – логістику та використання геоінформаційних технологій у процесі підготовки майбутніх логістів на основі запропонованої методики проведення лабораторного заняття із використанням векторизації карти сільського населеного пункту. Показано, що геоінформаційні технології дозволяють представляти статистичну інформацію на картах і дають інструментарій обробки просторової статистичної інформації з урахуванням її якісних і кількісних властивостей. Визначено причини ефективності механізму вирішення логістичної задачі, розглянуто деякі поширені способи оптимізації логістичної діяльності на основі географічного підходу та встановлено напрямки її оптимізації. Висвітлено основні професійно необхідні завдання, що становлять цінну частину картографічної грамотності майбутніх професіоналів у сфері логістики. У зв’язку з пріоритетністю розвитку та деталізації карт міських населених пунктів виявлено применшення уваги до сільських місцевостей та віддалених регіонів, що в деякою мірою створює незручності при проєктуванні транспортних маршрутів до необхідних точок локацій. Запропоновано послідовність виконання лабораторної роботи з векторизації обраної частини карти сільського населеного пункту, де, зіставляючи її з режимами «Супутник» і «Карта» та дотримуючись обраного фіксованого масштабу, наносяться додаткові графічні підказки. Така робота виконується при підготовці фахівців спеціальності 015.38 Професійна Освіта (Транспорт) у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (ТНПУ).
Посилання
Bykov V. Yu. Innovative tools and promising areas of informatization of education. ICT in modern education: experience, problems, prospects. III between the people. scientific-practical conferentsia. Lviv: LSU BJD, 2012. Part 1. P. 14–26.
Grishchenko S. M., Morkun V. S., Semerikov S. O. The use of geoinformation technologies in the training of G-85 mining engineer: monograph. Kryvyi Rih: Publishing Center of KNU, 2015. 279 p.
Zamora Ya. P., Burega N. V. Working program «Geoinformation technologies of transport management» for students in the direction of training 015.38 “Professional education. Transport”. Ternopil: TNPU named after Volodymyr Hnatyuk, 2020. 14 p.
Lakhotska E. Ya. Basics of cartography. Textbook for full-time and part-time students majoring in 193 «Geodesy and Land Management» educational qualification level, bachelor and junior specialist. Uzhhorod: UzhNU, 2017. 79 p.
Galton A. Spatial and temporal knowledge representation. Earth Science Informatics II. September 2009. Vol. 2. Issue 3. P. 169–187.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).