СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ТЕОРІЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Автор(и)

  • ОЛЬГА ЧИКУРОВА Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна https://orcid.org/0000-0003-4760-9895

DOI:

https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.2.3

Ключові слова:

синергетика, синергетичний підхід, самоорганізація, методологія, початкова освіта

Анотація

Охарактеризовано синергетичний підхід як методологічну основу теорії самоорганізації навчальної діяльності молодшого школяра. Проаналізовано дослідження науковців в області синергетики, а саме трансформування її ідей у педагогіці як базової ідеї теорії самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи, розкрито ключові ідеї та положення синергетики крізь призму тлумачення освітнього процесу. Експлікація проблеми здійснена в контексті аналізу педагогічної системи початкової школи. Подано особливості реалізації синергетичного підходу в школі І ступеня. Розглянуто сутність синергетичного підходу, як міждисциплінарного напряму пізнання. Встановлено, що саме синергетичний підхід дає змогу формувати самоорганізацію навчальної діяльності. Досліджено, що освітній процес в початковій школі також можна вважати відкритою системою, оскільки у ньому здійснюється неперервний процес обміну інформацією (знаннями) між вчителем та учнями (зворотний зв’язок), а також постійно змінюється зміст освіти відповідно до потреб суспільства. Розкрито зміст навчально-пізнавальної діяльності під час формування навичок самоорганізації учнів початкової школи з точки зору синергетичного підходу. Окреслено основні закономірності процесу навчання молодшого школяра як відкритої й складної системи та комплексу багатокомпонентних, міждисциплінарних та багаторівневих знань, які забезпечують можливість виокремити основні напрями реалізації синергетичних ідей в освітньому процесі. Підсумовано, що реалізація синергетичного підходу щодо управління й організації освітнього процесу початкової школи істотно підвищить його ефективність, зробить освітній процес більш гнучким і універсальним.

Біографія автора

ОЛЬГА ЧИКУРОВА , Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

асистентка

Посилання

Buieva L.P. Kryza osvity ta problemy filosofii osvity. Pytannia filosofii. [The crisis of education and the problems of philosophy of education. Questions of philosophy],1999. № 3. P.12-19.

Vozniuk O. V. Pedahohichna synerhetyka: geneza, teoriia i praktyka: monohrafiia [Pedagogical synergetics: genesis, theory and practice: monograph]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. Ivana Franka, 2012. 708 p.

Lisina L. Doslidzhennia problem metodychnoi pidhotovky vchyteliv pochatkovoi shkoly: synerhetychnyi pidkhid [Research of problems of methodical training of primary school teachers: synergetic approach]. Psykholoho-pedahohichnyi suprovid fakhovoho zrostannia osobystosti v systemi neperervnoi profesiinoi osvity: mizhnar. nauk.-prakt. internet-konf., m. Berdiansk, 26–27 lystopada 2020 roku, Berdiansk, 2020. P. 62-65

Ievtodiuk A. V. Synerhetychni zasady modeliuvannia osvitnikh system [Synergetic principles of modeling educational systems]: dys... kand. filos. nauk: 09.00.03. K., 2002. 198 p.

Kapytsa S. P., Kurdiumov S. P., Malynetskyi H. H. Synerhetyka i prohnozy budushcheho [Synergetics and forecasts of the future]. 2-e yzd. Moskva: Edytoryal URSS, 2001. 288 p.

Kyiashchenko N. Y. Synerhetycheskye problemy obrazovatelnoho protsessa. Synerhetycheskaia paradyhma. [Synergetic problems of the educational process. Synergetic paradigm] Synerhetyka obrazovanyia. M.: Prohress-Tradytsyia, 2007. 592 p.

Kremen V.H. Synerhetyka v osviti: kontekst liudynotsentryzmu [Synergetic in education: the context of human-centeredness]. / V.H. Kremen, V.V. Ilin. K. Pedahohichna dumka, 2012. 368 p.

Kureichyk V. M., Pysarenko V. I. Synerhetyka v osviti [Synergetics in education ]. Vidkryta osvita. 2010. № 4. P. 33-44

Lutai V. S. Filosofiia suchasnoi osvity [Philosophy of modern education]: Navchalnyi posibnyk, K.: Tsentr – Mahistr-S, Tvorchoi spilky vchyteliv Ukrainy. 1996. 256 p.

Melosik Z. Pedahohika postmodernizmu [Pedagogy of postmodernism]. Shliakh osvity, 2004. № 4. P. 11–16.

Pidkasystyi P. I. Pedahohika: navchalnyi posibnyk dlia studentiv pedahohichnykh vuziv i pedahohichnykh koledzhiv [Pedagogy: a textbook for students of pedagogical universities and pedagogical colleges]. M: Pedahohichne tovarystvo Rosii, 1998. 640 p.

Romanenko M. I. Sotsialni ta paradyhmalno-kohnityvni determinanty rozvytku suchasnoi osvity [Social and paradigmatic-cognitive determinants of development of modern education ]: avtoref. dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia dokt. filosof. nauk: 09.00.10. Dnipropetrovsk, 2003. 33 p.

Ruzavin H. I. Samoorhanizatsiia ta orhanizatsiia u rozvytku suspilstva [Self-organization and organization in the development of society]. Pytannia filosofii. 1995. № 8. P. 63-72.

Synerhetyka i osvita: monohrafiia [Synergetics and education: a monograph] / Za red. V. H. Kremenia. K.: Instytut obdarovanoi dytyny, 2014. 348 p.

Utiuzh I. H. Paradyhmalni zasady osvitnoho prostoru: monohrafiia [Paradigmatic principles of educational space: monograph]. Zaporizhzhia: «Prosvita», 2012. 352 p.

Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic vocabulary] / NAN Ukrainy, In-t filosofii im. H. S. Skovorody ; holov. red. V. I. Shynkaruk. Kyiv: Abrys, 2002. 742 p.

Chaika V. M. Osnovy dydaktyky: Navchalnyi posibnyk [Fundamentals of didactics: Textbook]. K.: Akademvydav, 2011. 240 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-12

Як цитувати

ЧИКУРОВА , О. . (2022). СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ТЕОРІЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 1(2), 21–28. https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.2.3