STEM-ОСВІТА В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.2.9

Ключові слова:

STEM-освіта, STEM-практики, модель, реформування освіти, педагогічна освіта, педагогічні кадри

Анотація

Зазначено, що STEM-освіта є одним із важливих напрямів освітньої реформи XXI ст. Зосереджено увагу на ініціативах, які робляться в STEM-навчанні та вимагають вироблення моделі реформування освіти, що відповідає сучасним запитам суспільства. Запропонований освітній сценарій підтверджує гіпотезу, що лежить в основі цього дослідження, а саме: необхідність реформування існуючої моделі підготовки педагогічних кадрів у напрямку від класичної освіти до інноваційної STEM-освіти. Встановлено, що інституції та науковці здійснюють пошук освітніх підходів для підготовки молодих людей до вирішення реальних проблем навколишнього світу і формування навичок у сфері перспективних технологій. Підтверджено, що STEM-освіта найкраще впроваджується через поєднання різних її рівнів: формального, неформального, інформального. Запропоновано основні складові моделі підготовки педагогічних кадрів у галузі STEM, яка включає: створення науково-дослідного STEM-центру, освітню політику (концептуальні та методологічні засади STEM), підвищення інтенсивності комунікацій з теми STEM-освіти, просування уявлень про STEM-освіту серед широкої громадськості, підвищення кваліфікації педагогів і залучених до освіти практиків. У дослідженні з метою перевірки цієї моделі на практиці, здійсненому впродовж 2016–2020 років, встановлено, що основними показниками результатів впровадження STEM-освіти в університеті є: активна участь викладачів, студентів, учителів, учнів у різних формах STEM-навчання, цікавість до STEM-проєктів і STEM-практик.

Біографії авторів

НАДІЯ БАЛИК, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

кандидат педагогічних наук, доцент

ГАЛИНА ШМИГЕР, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

кандидат біологічних наук, доцент

Посилання

Balyk N., Shmyher H. Metodolohia formuvannia tsyfrovykh kompetentnostei u konteksti rozrobky tsyfrovoho kontentu. Fizyko-matematychna osvita. 2018. Vyp. 2 (16). S. 8–12

Barna O., Kuzminska O. Modeli ta resursne zabezpechennia navchannia STEM-dystsyplin v umovakh pandemii COVID-19. Naukovi zapysky TNPU im. W. Hnatiuka. Seria: Pedahohika. 2021. Vyp. 1. S. 224–232.

Henseruk H., Martyniuk S. Metodychna skladova systemy rozvytku tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv humanitarnoho profiliu. Naukovi zapysky TNPU im. W. Hnatiuka. Seria: Pedahohika. 2021. Vyp.1. S. 123–131.

Kontseptsiia rozvytku pryrodnycho-matematychnoi osvity (STEM-osvity). 2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text

Balyk N., Shmyger G., Vasylenko Y., Oleksiuk V., Skaskiv A. STEM-Approach to the Transformation of Pedagogical Education. Monograph «E-learning and STEM Education». Katowice – Cieszyn. University of Silesia. 2019. Vol. 11. P. 109–123.

Barlow, A., Brown, S. Correlations between modes of student cognitive engagement and instructional practices in undergraduate STEM courses. IJ STEM Ed. 2020. 7 (18). Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40594-020-00214-7

Freeman, S., Eddy, S. L., McDonough, M., Smith, M. K., Okoroafor, N., Jordt, H., & Wenderoth, M. P. Active learning increases student performance in science, engineering, and mathematics. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2014. 111 (23). P. 8410–8415. Retrieved from: https://doi.org/10.1073/pnas.1319030111

Gehrke, S., & Kezar, A. STEM reform outcomes through communities of transformation. Change: The Magazine of Higher Learning. 2016. 48 (1). P. 30–38. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00091383.2016.1121084

Kelley, T.R., Knowles, J.G., Holland, J.D. et al. Increasing high school teachers self-efficacy for integrated STEM instruction through a collaborative community of practice. IJ STEM Ed. 2020. 7(14). Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40594-020-00211-w

Laursen, S. Levers for change: An assessment of progress on changing STEM instruction. American Association for the Advancement of Science. 2019. Retrieved from: https://www.aaas.org/resources/levers-change-assessment-progress-changing-stem-instruction

Lund, T. & Stains, M. The importance of context: an exploration of factors influencing the adoption of student-centered teaching among chemistry, biology, and physics faculty. International Journal of STEM Education. 2015. 2 (1). P. 1–21. Retrieved from: doi: https://doi.org/10.1186/s40594-015-0026-8

Mand Labs. Step by step. Retrieved from: doi: https://www.mandlabs.com/current-state-of-stem-education-in-us-what-needs-to-be-done/

McConnell, J.R. A model for understanding teachers’ intentions to remain in STEM education. IJ STEM Ed. 2017. 4 (7). Retrieved from: https://doi.org/10.1186/s40594-017-0061-8

Reinholz, D. L., Matz, R. L., Cole, R., & Apkarian, N.. STEM is not a monolith: A preliminary analysis of variations in STEM disciplinary cultures and implications for change. CBE–Life Sciences Education. 2019. 18 (4). Retrieved from: https://doi.org/10.1187/cbe.19-02-0038.

Ring-Whalen, E., Dare, E., Roehrig, G., Titu, P., & Crotty, E. From conception to curricula: The role of science, technology, engineering, and mathematics in integrated STEM units. International Journal of Education in Mathematics, Science and Technology. 2018. 6 (4). P. 343–362.

Williams, C., Walter, E., Henderson, C. & Beach, A.. Describing undergraduate STEM teaching practices: a comparison of instructor self-report instruments. International Journal of STEM Education. 2015. 2 (1). P. 1–14. Retrieved from: doi: https://doi.org/10.1186/s40594-015-0031-y

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-12