МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ВІДДАЛЕНОГО НАВЧАННЯ ПРОГРАМУВАННЮ РОБОТІВ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.2.4Ключові слова:
віддалене навчання, система віддаленого навчання, робототехніка, адаптивна освітаАнотація
Представлена модель системи віддаленого навчання програмуванню роботів, яка побудована на основі ядра платформи, що складається з чотирьох шарів: інфраструктурний шар містить елементи, які необхідні для функціонування екосистеми, та особливості розміщення апаратних засобів цієї системи один щодо одного; апаратний шар є сукупністю пристроїв, що утворюють апаратну конфігурацію системи: роботи, комп’ютери, до яких вони підключені, веб-камери, що мають детально відображати позиції усіх функціональних вузлів робота; програмний шар, до якого відносять програмні засоби, що підтримують відображення декількох веб-камер, середовище для програмування та компіляції коду; шар зв’язку, куди відносяться канали зв’язку робота з комп’ютером, до якого буде здійснюватися віддалений доступ, а також доступ комп’ютера до інтернету. Реалізація моделі повинна здійснюватись за такими напрямами: інформаційно-консультаційний; освітній; популяризація робототехніки і науково-технічної творчості; оснащення ресурсних центрів, поділених на функціонально-технологічні зони; технологічний. Розкрито переваги віддаленого як елемента адаптивної освіти, що дає можливість студентові віддалено підключатися до класу чи аудиторії через специфічне програмне забезпечення. Проаналізовано погляди вчених щодо проблем віддаленого навчання як елемента адаптивної освіти. При вивченні робототехніки виявлено, що науковці здебільшого звертають увагу на використання інтернет-сервісів, віртуальних навчальних середовищ, робототехніки як перспективного напрямку розвитку STEM-освіти чи аналізують певні системи керування, проте практично не зосереджують уваги на віддаленому навчанні. На базі кафедри комп’ютерних технологій ТНПУ поводилась практична реалізація моделі системи віддаленого навчання програмуванню роботів через підключення до комп’ютера, що розташований у навчальній аудиторії університету за допомогою системи віддаленого доступу, на робочому столі якого представлено відображення робота з двох ракурсів; також там відображено середовище для написання та компіляції мови програмування С++, на якому буде безпосередньо здійснюватися програмування робота, а після компіляції коду користувач одразу має можливість перевірити результат роботи коду. Так створено віддалене робоче місце, до якого студенти зможуть підключатися для виконання лабораторних занять і наочно спостерігати результат своєї робити за допомогою засобів відеозв’язку.
Посилання
Bykov V. Yu. Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity: monohrafiia [Models of organizational systems of open education: monograph]. Kyiv: Atika, 2009. 684 s.
Bondar V., Shaposhnikova, I. Adaptyvne navchannia studentiv yak peredumova realizatsii kompetentnisnoho pidkhodu do profesiinoi pidhotovky vchytelia [Adaptive training of students as a prerequisite for the implementation of a competency-based approach to professional teacher training]. Ridna shkola. 2013. 11. Р. 36–41.
Bondaruk V. V. Vykorystannia virtualnykh navchalnykh seredovyshch pry vyvchenni robototekhniky [The use of virtual educational environments in the study of robotics]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia pedahohichna. 2019. 25. Р. 120–123.
Dem’ianenko V. B., Dem’ianenko V. M. Komp’iuterni zasady vidkrytykh systemy adaptyvnoho navchannia [Computer basics of open adaptive learning systems]. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Pedahohika. 2018. 4 (7). URL: https://lib.iitta.gov.ua/714639/1/ COMPUTER%20BASICS%20OPEN%20SYSTEM%20ADAPTIVE%20LEARNING.pdf
Derman D. Tekhnolohiia osvitnoi robototekhniky [Educational Robotics Technology]. Materialy ІІ Mizhnarodnoі studentskoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii “Pryrodnychi ta humanitarni nauky. Aktualni pytannia”. 2019. Р. 97–98.
Zdolbitska N., Kostiuchko S., Kovalchuk P., Pashchuk V. Systema keruvannia robotom-manipuliatorom [Control system of a manipulator robot]. Computer-integrated technologies: education, science, production. 2020. 40. Р. 37–43.
Konofolska V. Vykorystannia internet-servisiv pid chas navchannia robototekhniky v umovakh dystantsiinoho navchannia [Use of Internet services during robotics training in distance learning conditions]. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti. 2021. 8. URL: https://www.e-journals.npu.edu.ua/index.php/ikt/article/view/222/319
Morze N., Strutynska O., Umryk M. Osvitnia robototekhnika yak perspektyvnyi napriam rozvytku STEM-osvity [Educational robotics as a promising direction for the development of STEM education]. Elektronne naukove fakhove vydannia “Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu”. 2018. 5. Р. 178–187.
Tsidylo I. M., Kozibroda S. V. Model systemy pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv u haluzi komp’iuternykh tekhnolohii do vyvchennia ta zastosuvannia ontolohii komp’iuternykh system [Model of the training system for future engineer-pedagogues in the field of computer technologies for the study and application of ontologies of computer systems]. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity: Naukovi zapysky Rivnenskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. 2017. Vyp. 16 (59). S. 154–158.
Carter Jr., Richard Al., et al. Self-regulated learning in online learning environments: strategies for remote learning. Information and Learning Sciences. 2020. URL: https://www.emerald.com/insight/content/doi/ 10.1108/ILS-04-2020-0114/full/html
Hehir E., Zeller M., Luckhurst J., Chandler T. Developing student connectedness under remote learning using digital resources: A systematic review. Education and Information Technologies. 2021. 26 (5). Р. 6531–6548.
Kuong H. C. Enhancing online learning experience: From learners’ perspective. Procedia-Social and Behavioral Sciences. 2015. 191. Р. 1002–1005.
Laux D., Luse A., Mennecke B. E. Collaboration, connectedness, and community: An examination of the factors infuencing student persistence in virtual communities. Computers in Human Behavior. 2016. 57. Р. 452–464.
Mavengere N., Henriksen-Bulmer J., Passmore D., Mayes H., Fakorede O., Coles M., Atfield-Cutts S. Applying innovative technologies and practices in the rapid shift to remote learning. Communications of the Association for Information Systems. 2021. 48. URL: https://eprints.bournemouth.ac.uk/35044/3/Mavengere%5EJ%20Nicholas%20Blessing% 20et%20al%20%28forthcoming%29%20%20Applying%20Innovative%20Technologies%20and%20Practices%20in%20the%20Rapid%20Shift%20to%20Remote%20Le.pdf
Schultz R. B., DeMers M. N.. Transitioning from emergency remote learning to deep online learning experiences in geography education. Journal of Geography. 2020. 119 (5). Р. 142–146.
Stone C., Springer M. Interactivity, connectedness and ’teacher-presence’: Engaging and retaining students online. Australian Journal of Adult Learning. 2019. 59 (2). Р. 146–169.
Taguchi N. Digitally mediated remote learning of pragmatics. Foreign Language Annals. 2020. 53 (2). Р. 353–358.
Toquero C. M. Emergency remote education experiment amid COVID-19 pandemic. IJERI: International Journal of Educational Research and Innovation. 2021. 15. Р. 162–176.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
