ТРАДИЦІЙНА ТА ІНТЕРАКТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ ВЕКТОРИЗАЦІЇ ЗАСВОЄННЯ СИНТАКСИЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИХ НОРМ В УМОВАХ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.2.8Ключові слова:
синтаксис, пунктуація, векторизація, навчання, методи, класифікація вправАнотація
Висвітлено шляхи засвоєння синтаксичних знань і пунктуаційних правил з урахуванням лінгводидактичної векторизації традиційної та інтерактивної методології здобування навичок розставлення розділових знаків за допомогою запропонованої системи вправ. Здійснено аналіз наукових досліджень, результати яких вказали на потребу удосконалення системи синтаксично-пунктуаційних вправ. Зосереджено увагу на поняттях «вправи», «система вправ», «завдання», актуальних для вироблення пунктуаційної грамотності учнів, на традиційних та інтерактивних вправах як векторах лінгводидактичної методології формування пунктуаційних навичок; на запропонованій класифікації синтаксично-пунктуаційних вправ і завдань, спрямованих на вироблення автоматизованих умінь використання роздільних і видільних розділових знаків на письмі. Особливу увагу звернено на характерні особливості розділових знаків: роздільних (віддільних) і видільних, перші з яких – одиничні, а другі – парні. Відмінність між ними полягає у функції – виділення чи розділення. Запропоновано класифікацію синтаксично-пунктуаційних вправ (розпізнавальні, за аналогією, аналітичні, репродуктивні (відтворювальні), продуктивні, творчі, комунікаційні), їхню характеристику та призначення відповідно до етапів уроку вивчення нового матеріалу. Зосереджено увагу на синтаксично-пунктуаційних вправах, що мають подвійне завдання: 1) подати синтактичну характеристику мовної одиниці, з’ясувавши її пунктуаційні особливості (правила використання видільних і роздільних розділових знаків), і 2) накреслити структурну схему речення. Наголошено на використанні відповідних закономірностей навчання синтаксично-пунктуаційних норм (розуміння значення мовних одиниць, здатність засвоювати норми української мови тощо); загальнодидактичних принципів навчання: власне методичних і специфічних та лінгводидактичних; психологічних і вікових особливостей школярів; лінгвістичних основ – синтаксичних і пунктуаційних.
Посилання
Kovalchuk N. P. Punktuatsiyna hramotnist yak skladova formuvannia movnoi osobystosti [Punctuation literacy as a component of linguistic personality formation]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademia”. Seriya “Psyholohia i pedahohika”. 2014. Vyp. 29. S. 41–43.
Metodyka navchannia ukrainskoi movy v serednih osvitnih zakladah [Ukrainian language teaching methodology in secondary educational institutions]. Pidruchnyk dlia studentiv filolohichnyh fakultetiv universytetiv / za red. prof. M. Pentyluk. Kyiv: Lenvit, 2009. 400 s.
Slovnyk inshomovnyh sliv [Dictionary of foreign words] / uklad. S. M. Morozov, L. M. Shkaraputa. Kyiv: Naukova dumka, 2000. 680 s.
Funktsii i struktura metodiv navchannia [Functions and structure of teaching methods] / za red. V. Onyshchuka. Kyiv: Rad. shkola. 1979. 240 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).