ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА НЕЙРОМЕРЕЖ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ З ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА (ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ)»
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.23.1.6%20Ключові слова:
штучний інтелект, нейромережі, освітній процес, оптимізація, адаптивне навчання, індивідуальне навчання, професійна освітаАнотація
Розглядаються можливості та перспективи використання штучного інтелекту та нейромереж у навчанні студентів. Застосування цих технологій може позитивно вплинути на якість навчання та забезпечити більш ефективну передачу знань. Розглядаються можливості використання нейромереж при вивченні фахових дисциплін студентами спеціальності «Професійна освіта (Цифрові технології)». Серед переваг використання штучного інтелекту та нейромереж в навчанні є оптимізація освітнього процесу, адаптивне та індивідуальне навчання, підвищення мотивації та автоматична оцінка знань і навичок. Також розглядається можливість використання нейромереж для аналізу даних, що дозволить студентам покращити якість досліджень і підвищити точність результатів. Крім того, системи штучного інтелекту можуть допомогти забезпечити ефективніше навчання віддалено. Додатково штучний інтелект може бути застосований для створення віртуальних тренажерів і симуляторів, що дозволить студентам набувати практичних навичок і досвіду без ризику випробування на реальних об’єктах. Зокрема, це може бути корисно для студентів, що вивчають ремонт та модернізацію комп’ютерної техніки, де важливо набувати практичний досвід та уміння безпечно й ефективно працювати з обладнанням.
Незважаючи на переваги, що надає використання цих технологій, такі як індивідуалізація навчання та збільшення ефективності, можливі недоліки теж варто враховувати. До недоліків варто віднести низьку якість вихідних даних, можливість виникнення помилок у процесі роботи нейромережі, деяких етичних проблем. Для зменшення негативного впливу цих недоліків необхідно використовувати технології з урахуванням їх обмежень та ризиків, а також постійно вдосконалювати технічну базу та підвищувати рівень кваліфікації викладачів і студентів. Загалом, використання штучного інтелекту та нейромереж у навчанні є перспективним і потужним інструментом, який може покращити якість навчання, зробити його більш ефективним та персоналізованим для кожного студента. Використання цих технологій передбачає допомогти студентам набувати нових знань і навичок, готувати їх до викликів цифрової епохи.
Посилання
Zaporozhets T. V. Zastosuvannya intelektualnykh tekhnolohiy ta system shtuchnoho intelektu dlya pidtrymky pryynyattya upravlinskykh rishen [Application of intelligent technologies and artificial intelligence systems to support management decision-making]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriya: Derzhavne upravlinnia. 2020. T. 31 (70), № 2, S. 79–85.
Kononyuk A. YU. Neyroni merezhi i henetychni alhorytmy [Neural networks and genetic algorithms]. Kyiv: Korniichuk, 2008. 446 s.
Krutyna S. A., Malakhov E. V., Hohunskyy V. D. Strukturuvannya znan u avtomatyzovanykh navchalnykh systemakh z elementamy shtuchnoho intelektu. Modelyuvannya u prykl. nauk. Doslidzhennyakh [Knowledge structuring in automated learning systems with elements of artificial intelligence. Modeling in app. of science research] Materialy XIV seminaru. Odesa. Odesa: ONPU, 2007, S. 37–39.
Lytvyn V. V. Bazy znan intelektualnykh system pidtrymky pryynyattya rishen [Knowledge bases of intelligent decision support systems]. Lviv: Lvivska politekhnika, 2011. 240 s.
Pikulyak M. V., Savka, I. YA, Dutchak, M. S. Vykorystannya aparatu neyromerezh dlya doslidzhennya adaptyvnoyi navchalʹnoyi trayektoriyi [The use of the neural network apparatus for the study of the adaptive learning trajectory] Naukovyy zhurnal «Kompyuterno-intehrovani tekhnolohiyi: osvita, nauka, vyrobnytstvo». Lutsk, 2022. Vyp. 47. S. 91–97.
Sadovyi M. I., Somenko D. V., Tryfonova O. M. (2021) Robototekhnichni komplekty v osvitnomu protsesi [Robotic kits in the educational process]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: Seriia pedahohichna. 2021. Vyp. 27. 125–128.
Tkalenko O. M., Makarenko A. O., Polonevych O. V. Intelektualni tekhnolohiyi ta systemy shtuchnoho intelektu dlya pidtrymky pryynyattya rishen [Intelligent technologies and artificial intelligence systems for decision support] Telekomunikatsiyni ta informatsiyni tekhnolohiyi. 2019. № 2 (63). S. 53–59.
Tryfonova O. M., Sadovyi M. I. Informatsiyni tekhnolohiyi v naukovykh doslidzhennyakh [Information technologies in scientific research] Pedahohichni nauky. Kherson, 2022. Vyp. 98. S. 27–34.
Shtuchnyy intelekt. Yak vin vplyne na osvitu [Artificial intelligence. How will it affect education]. URL: https://nus.org.ua/articles/shtuchnyj-intelekt-yak-vin-vplyne-na-osvitu/
Yak shtuchnyy intelekt mozhe dopomohty osviti [How artificial intelligence can help education]. URL: https://osvitoria.media/experience/yak-shtuchnyj-intelekt-mozhe-dopomogty-osviti/
Haykin S., Neural networks, a comprehensive foundation. N. Y.: Macmillan College Publishing Company, 1994.
Pikuliak М. Development of an adaptive module of the distance education system based on a hybrid neuro-fuzzy network. Proceedings of the 2020 IEEE Third International Conference on Data Stream Mining&Processing (DSMP). Lviv, Ukraine, August 21–25. 2020. Р. 44–49
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
