ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ-ПРЕДМЕТНИКА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.25128/2415-3605.23.1.14%20

Ключові слова:

професійний розвиток, вчитель-предметник, цифрова трансформація освіти, цифрові технології, цифрова грамотність, педагогічний професійний розвиток, професійна компетентність

Анотація

Відзначено, що в сучасному світі цифрові технології набувають все більшої ваги в усіх сферах життя, і освіта не є винятком. У зв’язку з цим професійний розвиток освітян стає все важливішим для успішної педагогічної роботи. Особливо актуальним є розвиток вчителів-предметників, оскільки вони є ключовими фігурами в навчанні учнів конкретного предмета. Проведено дослідження професійного розвитку вчителів-предметників в умовах цифрової трансформації освіти. Зазначено, що успіх в освіті залежить від вчителя, його підготовки і компетентності. Наголошено, що зміна підходів до професійного розвитку вчителів-предметників в умовах цифрової трансформації освіти є необхідною, оскільки цифрові технології надають можливості для збільшення ефективності навчання і розвитку компетентностей учнів. Проаналізований комплексний підхід до професійного розвитку педагога-фахівця, що включає у себе навчання з використанням педагогічних технологій, формування цифрової компетентності, розвиток критичного мислення та навичок самоосвіти. Такий професійний розвиток вчителя в умовах цифрової трансформації освіти повинен бути постійним і системним. Зроблено висновки і рекомендаціями щодо подальшого професійного розвитку вчителів-предметників в умовах цифрової трансформації освіти, зокрема розвитку цифрової грамотності, адаптації до змін та ефективного використання цифрових технологій у навчальному процесі.

Біографія автора

ЛЮБОВ ХОМЕНКО, Полтавський національний педагогічний університет

кандидат фізико-математичних наук, доцент

Посилання

Diachuk O. Rozvytok tsyfrovoi kompetentnosti vykladachiv spetsialnykh dystsyplin v umovakh tsyfrovizatsii osvity [Development of digital competence of teachers of special disciplines in conditions of digitization of education]. Profesiina pedahohika. 2022. Ch. 1 (24). S. 223–233. URL: jrnls.ivet.edu.ua/index.php/1/article/view/710/97

Yermak Yu. I. Profesiinyi rozvytok vykladachiv v umovakh neperervnoi pedahohichnoi osvity [Professional development of teachers in the conditions of continuous pedagogical education]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. 2018. № 1. S. 218–223. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdpu_2018_1_36

Liakhotska L. L., Naumenko, T. Yu. Udoskonalennia pedahohichnoi maisternosti v umovakh tsyfrovoi transformatsii osvity [Improving pedagogical skills in the conditions of digital transformation of education]. Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution – Pre-University Training – Higher Education Institution. 2021. 1. Р. 173–176. URL: https://doi.org/10.18372/2786-5487.1.15858

Rozvytok suspilstva ta nauky v umovakh tsyfrovoi transformatsii [Development of society and science in conditions of digital transformation]: II Mizhnarodna studentska naukova konferentsiia. Yevropeiska naukova platforma. 2022. URL: https://doi.org/10.36074/liga-inter-20.05.2022

Arshambo, J., & Krippen, S. (2019). The effects of TPACK-infused teacher professional development on teacher self-efficacy and classroom technology integration. Journal of Technology and Teacher Education, 27 (4), 493–521.

Ersoy, A., & Akkoyunlu, B. (2020). Professional development for digital competence in education: A literature review. Journal of Educational Technology & Society, 23 (1), 236–248.

Farrokhnia, M., Kaufman, G., & Mayer, R. (2018). Teaching with technology: Exploring the TPACK framework in k-12 and higher education settings. Cham: Springer International Publishing. P. 281.

Harris, J., & Hofer, M. (2018). Teacher Education in the Digital Age: A Conceptual Framework for Reconceptualizing Teacher Education. In Harris, J., & Hofer, M. (Eds.), Handbook of Research on Teacher Education in the Digital Age (pp. 1–19). IGI Global.

Harris, J., & Hofer, M. (Eds.). (2021). Handbook of Research on Technology Integration in Teacher Education. IGI Global. Р. 672.

Harris, P., Jones, C., & Loveless, E. (2018). The Role of Digital Competence in the Learning and Development of Teachers: A Review of Literature. Teaching and Teacher Education, 77, 13–28. DOI: 10.1016/j.tate.2018.09.001

Hughes, J., & Narayan, V. (2020). Teacher professional development in the digital age: New frameworks for learning and practice. Routledge, 25–35.

Voogt, J., Knezek, G., & Christensen, R. (2013). Profiling Teachers’ Capacity to Use Technology: A Survey for Developing ICT in Education Policies. European Journal of Teacher Education, 36(3), 311–326. DOI: 10.1080/02619768.2013.801319

Keller, J. M., & Suzuki, K. (2018). The impact of technological pedagogical content knowledge (TPACK) based professional development: A mixed-methods study. Educational Technology Research and Development, 66 (1), 127–147.

Mishra, P., & Koehler, M. (2006). Technological pedagogical content knowledge: A new framework for teacher knowledge. Teachers College Record, 108 (6), 1017–1054.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-11

Як цитувати

ХОМЕНКО, Л. . (2023). ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛЯ-ПРЕДМЕТНИКА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 1(1), 111–120. https://doi.org/10.25128/2415-3605.23.1.14

Номер

Том 1 № 1 (2023): Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка.

Розділ

ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І МАЙСТЕРНІСТЬ ПЕДАГОГА

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).