МЕТОДОЛОГІЯ ОБГРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ТА СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’КТНОСТІ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Ключові слова:
суб’єктність, професійна суб’єктність, учитель початкових класів, структураАнотація
Обґрунтовано методологію професійної суб’єктності майбутніх учителів початкових класів як провідну проблему їх професійної підготовки у педагогічному ВНЗ. Розкрито їх професійну суб’єктність як інтегральну професійно важливу якість, яка характеризує позитивне ставлення до педагогічної діяльності і до молодших школярів, позитивне самоставлення до самого себе як до суб’єкта педагогічної діяльності в початковій школі, що ґрунтується на результатах рефлексії, саморефлексії та на визнанні того, що він має діяльні, активно-перетворювальні цілеспрямовані можливості і здатності для самоактуалізації у педагогічній діяльності, а також визначає інтегральну здатність до самодетермінації, самоорганізації і саморегулювання у педагогічній діяльності згідно з зовнішніми та внутрішніми критеріями ефективності та доцільності дій у педагогічних ситуаціях. Встановлено, що її структуру складають такі компоненти: ціннісно-мотиваційний, емоційно-вольовий, інтелектуально-пізнавальний, поведінково-діяльнісний, рефлексивно-оцінний та індивідуально-суб’єктний. Інтегральним серед них є індивідуально-суб’єктний, який забезпечує актуалізацію професійної суб’єктності вчителів початкових класів у цілому. При його не сформованості інші компоненти професійної суб’єктності в педагогічній діяльності актуалізуються не в повному обсязі.
Посилання
Volkova E. N. Subektnost pedahoha, teoriia i praktyka [Teacher’s subjectivity, theory and practice], diss. d-ra psykhol. nauk, 19.00.07 [Subjectivity teacher: Theory and Practice]. Moskow, 1998. 307 p.
Derkach A., Zazykin. V. Akmeolohiya, uchebnoe posobiie [Acmeology, study guide]. SPb: Piter, 2003. 256 p.
Derkach A. A., Sajko Je V. Subektnost subekta v akmeolohicheskom razvitii i problemy eho subektnoho samoosushchestvleniya [Subjectivity of the subject in acmeological development and problems of its subjective self-realization]. Mir psykholohii, 2008, № 3, pp. 205–219.
Isakov M. V. Pokazateli i struktura subiektnosti: na materiale stanovleniia professionalnoi subektnosti u studentov vuzov. Dis. kand. psikhol. Nauk, 19.00.01 [Performance and structure of subjectivity: based on materials of formation of professional subjectivity in university students]. Moskow, 2008. 242 p.
Rubinshtein S. L. Osnovy obshhei psikholohii [Foundations of General Psychology]. Sostaviteli, avtory kommentariev i poslesloviia A. V. Brushlinskii, K. A. Abulkhanova-Slavskaia. SPb.: Piter, 2000. 712 p.
Serehina I. A. Psikholohicheskaia struktura subiektivnosti kak lichnostnoho svoistva pedahoga. Dis. kand. psikhol. nauk, 19.00.07 [Psychological structure of subjectivity as personal quality of a teacher], Moskow, 1999. – 154 p.
Tatenko V. A. Psikholohiia v subiektnom izmerenii: monohrafiia [Psychology in the subject dimension: a monograph]. Kiev, Vidavnichij centr «Prosvіta», 1996. 404 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Adyle Bekirova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).