ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ КОНЦЕПТИ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У США
Ключові слова:
філологічна освіта, зміст, ключові компетентності, організація навчання, мультикультуралізм, інтердисциплінарність, СШААнотація
Розглянуто теоретичні та методичні засади вищої філологічної освіти у США. З’ясовано сучасні тенденції розвитку філології в цій країні наукової галузі і напряму професійної підготовки. Розкрито соціокультурні особливості філологічної освіти у США. Проаналізовано трансформацію системи філологічної освіти на концептуальному, законодавчо-нормативному, організаційно-педагогічному, змістовому, інституційному та соціокультурному рівнях. Встановлено, що зміст підготовки передбачає інтеграцію соціально-гуманітарної, лінгвістичної, літературознавчої, перекладацької складових і спрямований на формування компетентного філолога-дослідника, філолога-перекладача, філолога-літературознавця, загалом духовної багатомовної особистості. Виокремлено та охарактеризовано ключові компетентності філолога (лінгвістична, літературознавча, перекладацька, крос-культурна, інформаційна, дослідницька). Особливу увагу звернено на проблему забезпечення якості філологічної освіти, зокрема визначено критерії та їх показники. Окреслено перспективи подальших наукових досліджень з проблем філологічної освіти у США.
Посилання
Bidyuk N. M. Kontseptualni zasady profesiynoyi pidgotovky fakhivtsiv z prykladnoyi lingvistyky v SSHA [Conceptual Foundations of Specialists’ in Applied Linguistics Professional Training in the USA], Porivnyalna profesiyna pedagogika, 2013. No, pp. 105–116.
Semenog O. M. Profesiyna pidgotovka maybutnikh uchyteliv ukrayinskoyi movy i literatury: monografiya [Future Ukrainian Language and Literature Teachers’ Professional Training], Sumy, VVP “Mriya-1” TOV, 2005, 404 p.
Bennett M. J. Towards ethnorelativism: a developmental model of intercultural sensitivity, Education for the intercultural experience, Yarmouth, Intercultural Press, 1993, 400 p.
Brisling R., Cushner K., Cherrie C. Intercultural interactions, Beverly Hills, Sage Publications, 1986, 48 p.
Carnegie Classification of Institutions of Higher Education [foreword by Lee. S. Shulman], The Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching, Stanford, Carnegie Publications, 2001, 198 p.
Department of Languages, Linguistics and Comparative Literature, FAU [Electronic resource]. Mode of access: http://www.fau.edu/LLCL/.
Gay G. Culturally responsive teaching: theory, research and practice (2 edition), New York, Teachers College Press, 2010, 289 p.
Hymes D. H. On Communicative Competence, New York, Harmondsworth, Penguin, 1972, pp. 269–293.
Hughes R. Internationalization of Higher Education and Language Policy: Questions of Quality and Equity, Higher Education Management and Policy, 2008, Vol. 20, No 1, pp. 111–128.
Labov W. Sociolinguistique, P., Ed. de Minuit, 1976, 275 p.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Natalia Bidyuk, Maryna Ikonnikova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).