МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕДСЕСТРИНСТВО» У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.18.1.10Ключові слова:
моделювання, компетентність, соціально-комунікативна компетентність, спеціальність «Медсестринство», гуманітарні дисципліниАнотація
Представлено результати моделювання процесу формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців зі спеціальності «Медсестринство» у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Розкрито особливості педагогічного моделювання на підставі з’ясування педагогічних характеристик досліджуваних педагогічних явищ і процесів, які становлять основу майбутньої моделі. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури встановлено орієнтовну структуру моделі формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців зі спеціальності «Медсестринство» у процесі вивчення гуманітарних дисциплін в сукупності кількох компонентів: цільового (відповідає соціальному замовленню на підготовку медичної сестри, яка має достатній рівень соціально-комунікативної компетентності), мотиваційного (реалізує одну з педагогічних умов, а саме розвиток позитивної мотивації студентів до набуття означеної компетентності), змістового (відображає організацію навчального процесу у медичному закладі вищої освіти (ЗВО), процесуального (відображає застосовані в експериментальній роботі основні форми, методи, засоби формування соціально-комунікативної компетентності майбутніх медичних сестер у процесі вивчення гуманітарних дисциплін), результативного (дає можливість співвідносити очікуваний в межах цільового компонента образ досягнутої мети із застосованими в процесі експериментальної роботи педагогічними умовами, формами і методами діяльності). Сформульовано висновок про особливості реалізації означеної моделі, з урахуванням змісту викладання гуманітарних дисциплін у медичному ЗВО. Представлено теми спецкурсу «Соціально-комунікативна компетентність фахівця у сфері охорони здоров’я», метою якого є розвиток соціально-комунікативної компетентності майбутніх фахівців зі спеціальності «Медсестринство», оволодіння ними навичками соціальних комунікацій у професійному середовищі.Посилання
Lodatko Ye. O. Pedahohichni modeli, pedahohichne modelyuvannya i pedahohichni vymiryuvannya: that is that? [Pedagogical models, pedagogical modeling and pedagogical measurements: that is that?]. Pedahohika vyshchoyi shkoly: metodolohiya, teoriya, tekhnolohiyi. Vyshcha osvita Ukrayiny: Teoretychnyy ta naukovo-metodychnyy chasopys. U 2-kh tt. vol. 3. 2011. T. 1. pp. 339–344.
Lodatko Ye. O. Metodolohichni zasady modelyuvannya sotsiokul'turnykh protsesiv. [Methodological principles of modeling of socio-cultural processes]. Ridna shkola. 2008. vol. 3–4 (939–940). berezen-kviten. pp. 13–20.
Lodatko Ye. O. Modelyuvannya pedahohichnykh system i protsesiv. [Modeling of pedagogical systems and processes]. Slovyansk: SDPU, 2010. 148 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Natalia Samborska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).