ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ЛАНКИ ОСВІТИ ДО ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ БІБЛІОТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.18.2.7Ключові слова:
бібліотерапія, педагогічна бібліотерапія, ключові компетентності, підготовка майбутніх учителів початкової ланки освітиАнотація
Розглянуто підготовку майбутніх учителів початкової ланки освіти до формування ключових компетентностей молодших школярів засобами педагогічної бібліотерапії. Визначено міждисциплінарне походження останньої, зумовлене кількістю трактувань її функцій і засобів. Вказано, що сучасний учитель повинен послідовно готувати дітей до самоосвіти і самовиховання, створювати сприятливі умови для розвитку пізнавального інтересу, формувати ключові компетентності засобами педагогічної бібліотерапії. Головну увагу звернено на формування в учнів інтересу до книги як джерела чуттєвого відродження та міцності моральних ідеалів, підготовки дитини до свідомого вибору книги, стійкого усвідомленого читання. Констатовано, що важлива роль відводиться педагогічній бібліотерапії як рекреаційній технології у гармонізації духовного стану особистості. Охарактеризовано психолого-педагогічний потенціал педагогічної бібліотерапії, який реалізується завдяки позитивному впливу книги і читання на внутрішній світ, емоції та ціннісні орієнтири особистості. Показано конкретні методики і техніки у професійній діяльності майбутніх учителів школи І ступеня. Відзначено системну роботу всіх учасників освітнього процесу з використанням елементів педагогічної бібліотерапії у навчально-виховному процесі, що сприяє формуванню у дитини навичок адаптації до життя, її духовному розвитку і творчому зростанню. Зазначено, що майбутній учитель школи І ступеня має бути не лише фахово підготовленим до професійної діяльності, а й вміти самостійно орієнтуватися у новому потоці знань і сучасних педагогічних технологій, творчо вирішувати професійні завдання, мати динамічне, позбавлене стереотипів мислення.Посилання
Vertіk Zh. Evoljutsіa bіblіoterapіji jak skladovoji bіblіotekoznavstva [Evolution of bibliotherapy as a component of librarianship]. Naukovі pratsі Natsіonalnoji bіblіoteky Ukrainy іm. V. І. Vernadskogo, 2011, vol. 29, pp. 202–209.
Nohachevska I. O. Potentsial biblioterapiji u psykhoterapevtychnij dopomozi molodi. Zbirnyk naukovykh prats PDHU, 2014, vol. 3, pp. 115–117.
Ogar E. Dityacha kniga jak objekt suchasnoji nauky і kritiky [Childrens book as an object of modern science and criticism]. Vіsnik Dnіpropetrovskogo natsionalnoho. univtrsytetu, 2006, vol. 1, pp. 344–348/
Fedіj O. A. Estetoterapevtichnij pіdkhіd do samovikhovannia majbutnіkh pedagogіv u protsesі fakhovoji pіdhotovky [Estetotherapeutic approach to the self-education of future teachers in the process of professional training]. Uman, UDPU іmenі Pavla Tichiny, 2007, pp. 59–67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 ANTONINA ZAICHKO

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).