ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПІСЛЯ НІМЕЦЬКОЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ВПРАВ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.18.2.9Ключові слова:
граматична компетентність, продуктивні граматичні навички, підсистема вправ, майбутні вчителі, друга іноземна моваАнотація
Розглянуто особливості формування продуктивної граматичної компетентності майбутніх учителів у процесі навчання англійської мови після німецької за допомогою підсистеми вправ для самостійної роботи. Проаналізовано трактування структури граматичної компетентності та її компонентів. Досліджено підходи до виокремлення етапів формування граматичної компетентності в сучасній науковій літературі. Визначено, що з метою підвищення ефективності формування продуктивної граматичної компетентності студентів при розробці вправ потрібно враховувати вплив раніше засвоєних студентами знань та навичок з німецької мови. Встановлено, що досягнення студентами належного рівня англомовної граматичної компетентності можливе за умови ефективної організації самостійної роботи, спрямованої на максимальне використання позитивного переносу з німецької мови. Обґрунтовано принципи розробки підсистеми вправ для самостійної роботи з формування продуктивних граматичних навичок у процесі навчання другої іноземної мови: відповідність типів і видів вправ певному виду мовленнєвої діяльності і комунікативним умінням, урахування позитивного взаємовпливу різних видів мовленнєвої діяльності, врахування можливостей переносу та інтерференції, забезпечення реалізації творчої самостійної роботи та можливостей для розвитку граматичної усвідомленості студентів. У процесі розробки підсистеми вправ проаналізовано вимоги до вправ для формування граматичних навичок та виокремлено підготовчий, стереотипний і варіативний етапи формування граматичної компетентності. Відповідно до визначених етапів у підсистемі вправ для самостійної роботи з формування продуктивної граматичної компетентності майбутніх учителів у процесі навчання англійської мови після німецької були визначено три групи вправ, в кожній з яких конкретизовано види вправ, спрямовані на ознайомлення з новими граматичними структурами та їх відтворення, автоматизацію дій студентів із новими граматичними структурами на рівні словоформи, словосполучення, фрази/речення понадфразової єдності і тексту у процесі говоріння та письма. Наведено приклади вправ з кожної групи підсистеми. Всі групи вправ передбачають завдання для розвитку контрастивних умінь визначати схожі явища у системах англійської та німецької мов, а також для розвитку рефлексії у процесі зіставлення мовних явищ з одного боку та результатів навчання з іншого. Третя група вправ передбачає залучення комунікативних завдань. Відзначено, що представлена підсистема є інструментом організації самостійної роботи студентів з граматичним матеріалом.
Посилання
Zahanoyevropeyski Rekomendatsiyi z movnoyi osvity: vyvchennya, vykladannya, otsinyuvannya [Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching and Assessment. Ukrainian version]. S. Yu. Nikolayeva (sci. ed.). Kyiv, Lenvit, 2003. 261 p.
Zadorozhna I. P. Teoretyko-metodychni zasady orhanizatsiyi samostiynoyi roboty maybutnikh uchyteliv z ovolodinnya anhlomovnoyu komunikatyvnoyu kompetentsiyeyu. Dokt. Diss. [Theoretical and Methodological Foundations of Future Teachers’ Self-Study Work Organization on Acquiring Communicative Competence in English. Doct. Diss.]. Kyiv, 2012. 770 p.
Bihych O. B., Borysko N. F., Boretska H. E. Metodyka navchannya inozemnykh mov i kultur: teoriya i praktyka [Methods of Teaching Languages and Cltures: Theory and Practice]. S. Yu. Nikolayeva (ed.). Kyiv, Lenvit, 2013. 590 p.
Sklyarenko N. K. Metodyka formuvannya inshomovnoyi hramatychnoyi kompetentsiyi u studentiv movnykh spetsialnostey [Methods of forming foreign language grammatical competence of philology students]. Metodyka formuvannya mizhkulturnoyi inshomovnoyi komunikatyvnoyi kompetentsiyi: Kurs lektsiy: [Methods of forming intercultural foreign language communicative competence: Course of lectures]. Kyiv, Lenvit Publ., 2011. pp. 141-160.
Sklyarenko N. K. Metodyka formuvannya inshomovnoyi hramatychnoyi kompetentsiyi v uchniv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Methodology of forming foreign language grammatical competence of secondary school students]. Inozemni movy. 2011. Vol. 1. pp. 15–25.
Dirven R. Pedagogical Grammar. Language Teaching, 1990, Vol. 23, Issue 1, pp. 1–18.
Dooley J., Evans V. Grammarway. Level 2 with answers. Newbury: Express Publishing, 1999. 192 p.
Evans V., Dooley J. Enterprise: Grammar Level 2. Student’s Book Newbury: Express Publishing, 1999. 95 p.
Hedge T. Teaching and Learning in the Language Classroom. Oxford, Oxford University Press. 2000. 448p.
König E., Gast V. Understanding English-German Contrasts. Grundlagen der Anglistik und Amerikanistik; Bd. 29. (3., neu bearbeitete und erw. Aufl.). Berlin, Erich Schmidt Verlag, 2012, 364 p.
Richards J. C. Key Issues in Language Teaching. Cambridge, Cambridge University Press, 2015, 826 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 OKSANA DANYLENKO

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).