DOI: https://doi.org/10.25128/2415-3605.20.1.7

ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВА ПЕДАГОГІКА ЯК МИСТЕЦЬКО-ОСВІТНІЙ ФЕНОМЕН

IVAN ZABOLOTNYI

Анотація


Розглянуто теоретичні основи диригентсько-хорової педагогіки як мистецько-освітнього феномена. Вказано, що актуальність проблеми диригентсько-хорової педагогіки посилюється у зв’язку з урахуванням специфіки професійно-педагогічної діяльності вчителя музики, а також в практичній роботі, в якій важливе місце займає диригентсько-хорова підготовка, що впливає на духовний світ вчителів майбутніх музики і учнів. Розглянуто наукові праці вітчизняних дослідників сучасності з питань означеного феномена, в яких розкрито роль диригентсько-хорової педагогіки. Висвітлено особливості збереження і відродження традицій диригентсько-хорової педагогіки. Акцентовано увагу на важливості використання сучасних наукових досліджень в цій галузі. Аналіз сучасних досліджень означеного феномена, дає підстави стверджувати про внесення коректив до структурно-категоріального апарату, які забезпечують успішну практичну реалізацію змісту навчально-виховного процесу. Наголошено, що формування професійних компетентностей майбутнього вчителя музики у навчальному процесі з фахової дисципліни «Хорове диригування» має проходити в індивідуальних та групових формах навчання. Окреслено певні завдання диригентсько-хорової педагогіки, її змістовного, структурного та методологічного рівнів майбутнього вчителя музики. Згідно з завданням диригентсько-хорової педагогіки до структури навчального процесу визначено і охарактеризовано педагогічні функції. Наголошено на потребі використання у навчальному процесі з дисципліни «Хорове диригування» нових методів та прийомів, які передбачають засвоєння професійних знань, навичок та вмінь і перетворюються в неповторну духовно-творчу індивідуальність майбутнього фахівця, стають головними константами його діяльності.

Ключові слова


диригентсько-хорова педагогіка; вчитель музики; педагогічні функції; навчальний процес

Повний текст:

PDF

Посилання


Avdiyevsky A. U rusli natsionalno-kulturnykh tradytsii. [In line with national and cultural traditions]. Arts and Education, 2001, vol. 2, pp. 24–25.

Bogutskyi Y. Samoorhanizatsia kultury: ontolohia, dynamika, perspektyvy. [Self-organization of culture. Оntology, dynamics, perspectives]. Kyiv, Veselka, 2008, 199 p.

Kanerstein M. Voprosy dyryzhyrovania [Questions of conducting]. Moscow, Music, 1972, 255 p.

Kozyr A. Profesiina maisternist uchyteliv muzyky: teoria i praktyka formuvannіa v systemi bahatorivnevoi osvity. [Professional skill of music teachers: theory and practice of formation in the system of multilevel education]. NPU imeni M. Drahomanova. Kyiv, 2008, 378 р.

Lashchenko А. Ukrainske khorove mystetstvo ХХ st. [Ukrainian choral art of the ХХ century]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho. Kyiv, 1999, vol. 14, pp. 18–31. (in Ukraine).

Mykytiuk I. Rol vchytelia yak subiekta pedahohichnoi kulturyю [The role of the teacher as a subject of pedagogical culture]. Pedahohika vyshchoi ta serednoi shkoly. Kryvyi Rih, KSPU, 2009, vol. 26, pp. 242–245.

Miroshnikovа А. Vospitanie professionalnykh kachestv dirizhera-khormeystera v klasse khorovoho dirizhirovannia. [Upbringing of professional qualities of a choir conductor in the class of choral conducting]. Kyiv, 1993, 16 p.

Osvita. Ukraina XXI stolittia. Derzhavna natsionalna prohrama [Education. Ukraine of the XXI century. State National Program]. Zbirnyk normatyvno-pravovykh aktiv z pytan zahalnoi serednoi osvity. Kyiv, 2010, vol. 1, pp. 3–5. (in Ukraine).

Rozhok V. Dyryhentske mystetstvo Ukrainy. Muzyka i suchasnist: Monohrafichni doslidzhennia. Naukovo-populiarni, krytychni ta publitsystychni tvory. [Conducting Art of Ukraine]. Kyiv, Knyha Pamiati Ukrainy, 2003, pp. 63 – 74.

Smirnova T. Vyshcha dyryhentsko-khorova osvita v Ukraini: mynule ta suchasnist [Higher conductor-choir education in Ukraine]. Kharkiv, Constant, 2002. 256 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Авдієвський А. У руслі національно-культурних традицій /А. Авдієвський // Мистецтво і освіта. – 2001. – № 2. – С. 24–25.

2. Богуцький Ю. Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи: монографія / Ю. Богуцький. – К.: Веселка, 2008. – 199 с.

3. Канерштейн М. Вопросы дирижирования / М. М. Канерштейн. – М.: Музыка, 1972. – 255 с.

4. Козир А. Професійна майстерність учителів музики: теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти: монографія /А.В.Козир. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 378 с.

5. Лащенко А. Українське хорове мистецтво ХХ ст. / А. Лащенко // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 14: Музичне виконавство. Кн. 6. – К., 1999. – С. 18–31.

6. Микитюк І. Роль вчителя як суб’єкта педагогічної культури / І. А. Микитюк // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць / гол. ред. проф. В. К. Буряк. – Кривий Ріг: КДПУ, 2009. – Вип. 26: Мистецька освіта в Україні (теорія, методи, технології). – С. 242–245.

7. Мирошникова А. Воспитание профессиональных качеств дирижера-хормейстера в классе хорового дирижирования / А. Мирошникова. – К., 1993. – 16 с.

8. Освіта: Україна ХХІ століття. Державна національна програма: Збірник нормативно-правових актів з питань загальної середньої освіти. – К., 2010. – Т. 1. – С. 3–5.

9. Рожок В. Диригентське мистецтво України / В. Рожок // Музика і сучасність: Монографічні дослідження. Науково-популярні, критичні та публіцистичні твори. – К.: Книга пам’яті України, 2003. – С. 63–74.

10. Смирнова Т. Вища диригентсько-хорова освіта в Україні: минуле та сучасність: монографія / Т. А. Смирнова. – Харків: Константа, 2002. – 256 с.





Copyright (c) 2020 IVAN ZABOLOTNYI

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Ліцензія Creative Commons

Твір "Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка", створений Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна.