МОДЕЛЬ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ТЕНДЕНЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.20.1.15Ключові слова:
мета освіти, цілепокладання, цілеформування, цілеутворення, цілереалізація, компетентністьАнотація
Стаття присвячена аналізу глобальних, етапних і оперативних цілей освітньої підготовки й побудові на цій основі моделі цілепокладання навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» з урахуванням компетентнісної парадигми та діяльнісного підходу до навчання. Наголошено на прямому взаємозв’язку між чіткістю, конкретністю формулювання мети та рівнем якості навчання. Визначено й диференційовано сутність понять «мета навчання» й «цілі навчання». З метою обґрунтування мети навчання української мови за професійним спрямуванням та встановлення взаємозв’язку між рівнями цільової ієрархії проаналізовано 10 освітніх програм першого (бакалаврського) рівня спеціальності 013 „Початкова освіта” закладів вищої педагогічної освіти України. На основі змістового аналізу формулювання мети освітніх програм виокремлено ключові компоненти підготовки майбутніх фахівців початкової освіти. Побудовано матрицю відповідності компонентів мети освітніх програм аналізованих закладів вищої освіти. В результаті її горизонтального аналізу виділено найбільш акцентовані вектори формулювання мети освітніх програм. Вертикальний аналіз матриці дав можливість визначити рівень унікальності формулювання мети освітньої програми кожного закладу вищої освіти. Авторка переконує, що нечіткість виокремлення та необґрунтованість формулювання етапних цілей освітньої діяльності спричиняє неадекватність визначення мети, а відповідно цілеформування й цілеутворення на оперативному рівні, що стає вагомим чинником неефективності навчального процесу.
Посилання
Baranova K. K., Kornieyeva T. S. Formuvannia konkurentospromozhnosti molodykh fakhivtsiv na rynku pratsi. [Formation of Competitiveness of Young Specialists in the Labour Market], 2017, pp. 468 – 470. Available at: http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/6510/1/Formuvannia%20 konkurentospromozhnosti.pdf.
Hrytsenko I. V. Suchasni pidkhody do problemy pedahohichnoho tsilepokladannia [Modern Approaches to the Problem of Pedagogical Goal Setting]. Zbirnyk naukovykh prats Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky, 2014, vol. 65, pp. 21 – 26. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znppn_2014_65_5.
Derzhavnyi standart pochatkovoyi osvity. Zatverdzheno Postanovoju Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21.02.2018. [State Standard of Primary Education. Approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 21.02.2018]. Available at: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti
Zaniuk S.S. Psykholohiia motyvatsii [Psychology of motivation]. Kyiv, 2002. 304 p. .
Malafiik I. V. Dydaktyka: Navchalnyi posibnyk [Didactics: Tutorial]. Kyiv, 2005. 397 p.
Natsionalna stratehija rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku [National Strategy for the Development of Education in Ukraine until 2021]. Skhvaleno Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 25 chervnia 2013 roku №344/2013. Available at: http://www.vnz.univ.kiev.ua/ uploads/p_4_58429238.doc.
Pavlenko O. Tsilepokladannia yak osnovna meta v systemi formuvannia metodychnoi kultury vykladacha vyshchoi shkoly. [Goal Setting as the Main Aim in the System of Formation of Methodical Culture of a High School Teacher]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Pedahohichni nauky, 2014, vol. 131, pp. 155–160. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nz_p_2014_131_43.
Pro zatverdzhennia Kontseptsii rozvytku pedahohichnoi osvity [On Approval of the Concept of Development of Pedagogical Education]. Nakaz MON Ukrainy № 776 vid 06.07.2018. Available at: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti.
Pro osvitu. Zakon Ukrainy [On Education. The Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady, 2017, No 38–39, р. 380. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19/print.
Romanova H. M. Tsilepokladannia jak osnova proektuvannia navchalnykh tekhnolohij vykladachamy VNZ [Goal Setting as a Basis for Designing Educational Technologies by University Teachers]. Teoria ta metodyka upravlinnia osvitoju, 2009, vol. 2. Available at: http:// tme.umo.edu.ua/ docs/2/09romttv.pdf.
Standart pershoho rivnia vyshchoi osvity, stupenia bakalavra, spetsialnosti 013 «Pochatkova osvita» [The Standard of the First Level of Higher Education, Bachelor's Degree, Specialty 013 "Primary Education"]. Kyiv, 2016, 45 p. Available at: https://www.megu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/02/Standart._Bakalavr._ Pochatkova__osvita-8.pdf.
Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical Encyclopedic Dictionary] / hol. red. V. I. Shynkaruk. Kyiv, 2002. 751 p.
Pedagogical Constitution of Europe. Available at: http://www.arpue.org/ uk/chasopys-yevropeiski-pedahohichni-studii/ pedahohichna-konstytutsiia-yevropy.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 IRYNA HUMENIUK
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
