INTERCULTURAL СOMPETENCE OF FOREIGN LANGUAGE SPECIALISTS FROM THE PERSPECTIVE OF MODERN FOREIGN CONCEPTS

Анотація

Вказано передумови виникнення міжкультурної комунікації як предмета наукового дослідження. Розглянуто питання формування міжкультурної компетенції як необхідного фактора у здійсненні комунікації між представниками різних культур, у підготовці фахівців нової генерації. Розкрито зміст поняття «міжкультурна комунікація», проаналізовано проблемні питання її формування у процесі опанування іноземною мовою. Знання іноземних мов сприяє зняттю психологічних бар’єрів, дозволяє почуватися впевненіше у процесі спілкування з іноземним партнером, а також дає відчуття власної конкурентоспроможності у сучасному світі. Виявлено, що при вступі у комунікацію носіїв різних культур є цілком вірогідна поява певних проблем, пов’язаних з причетністю до різних культур. Спілкування між представниками різних культур ускладнюються не лише через різні мови, а й через те, що на цей процес впливають різні культурні стандарти. Обґрунтовано актуальність поняття «міжкультурна компетенція», представлено погляди західних науковців щодо суті і структури міжкультурної компетентності. Запропоновано моделі міжкультурної компетентності, які свідчать про те, що вона є невід’ємною складовою професійної діяльності майбутніх фахівців. Від рівня сформованості мовної та культурної компетенції особистості залежить точність та ефективність комунікації майбутніх фахівців, а їхнє навчання повинно спрямовуватись на розвиток комунікативної компетенції студентів з перетворенням її у міжкультурну компетенцію. Наведено різні погляди на формування особистості-посередника між культурами. Дано визначення понять «фахівець-медіатор культур», «білінгвальна особистість», «вторинна мовна особистість». У межах концепції «вторинна мовна особистість» звернуто увагу на її особливу модель, що формується у процесі оволодіння другою іноземною мовою. Концентрується увага на аналізі специфічних особливостей фахівця-медіатора культур.