ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.21.1.7Ключові слова:
майбутні соціальні працівники, змішане навчання, спілкування англійською мовою, веб-технології.Анотація
Обґрунтовано доцільність, проаналізовано та визначено особливості організації змішаного навчання майбутніх соціальних працівників професійно орієнтованого спілкування англійською мовою. На основі опитування викладачів, а також працівників галузі визначено типові ситуації міжкультурного професійного спілкування соціальних працівників. Встановлено, що ефективне професійно орієнтоване міжкультурне спілкування передбачає володіння студентами відповідними знаннями, лексичними, граматичними, фонетичними навичками, вміннями монологічного та діалогічного мовлення, а також лінгвосоціокультурними вміннями. Конкретизовано вимоги щодо рівня володіння майбутніми соціальними працівниками вміннями професійно орієнтованого спілкування англійською мовою. З урахуванням специфіки англомовної підготовки майбутніх соціальних працівників, особливостей їх професійного міжкультурного спілкування зроблено висновок, що змішане навчання повинно бути спрямоване як на оволодіння змістом дисципліни, так і на забезпечення ефективної співпраці між студентами та викладачем, поєднувати навчання в групі та індивідуальне навчання; базуватися на особистісно орієнтованому та професійному підходах; відповідати обгрунтованим принципам (поєднання синхронного навчання з участю викладача, яке може бути як онлайн, так і в аудиторії (приблизно 65–70 % часу), та онлайн-навчання, що може реалізовуватись як індивідуально, так і в парах чи групах студентів (майже 30–35 %)); співпраця студентів в умовах офлайн та онлайн-навчання; активна участь майбутніх фахівців у навчальному процесі; ефективне спілкування між студентами та студентами і викладачем; гнучкість, що дозволяє вносити зміни в процесі навчання; систематичний та оперативний зворотний зв'язок; персоналізація Інтернет-середовища); передбачати поєднання різних типів навчальних веб-технологій (системи управління навчанням (наприклад, Moodle), платформи для синхронних конференцій (BigBlueButton, Zoom тощо), ефективних цифрових інструментів (наприклад, Padlet)); включати різні методи та прийоми (веб-квести, дебати, дискусії, проєкти тощо); передбачати різні типи завдань і види діяльності, включаючи реальні проблемні завдання професійного характеру; використовувати різні види та інструменти оцінювання (оцінювання викладачем, автоматизоване комп’ютерне оцінювання (наприклад, тестування рівня володіння лексичною компетентністю студентів), взаємооцінювання, самооцінювання).
Посилання
Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultu: teoria i praktyka: pidruchnyk dlia stud. klasychnykh, pedagogichnykh i lingvistychnykh universytetiv [Methods of teaching of foreign languages and cultures: theory and practice: a textbook for university students]. O. B. Bigych, N. F. Borysko, G. E. Boreczka ta in.; za zagaln. red. S. Yu. Nikolayevoyi. Kyiv: Lenvit, 2013. 590 p.
Zadorozhna I. P. Teoretyko-metodychni zasady organizacii samostijnoi roboty majbutnikh uchyteliv z ovolodinnia anglomovnoiu komunikatyvnoiu kompetencieiu. Diss. dokt. ped. nauk [Theoretical and methodological foundations of self-study work organization on acquiring English language communicative competence. Dokt. ped. sci. diss.]. Kyiv, 2012. 770 p.
Aborisade P. A. Blended Learning in English for Academic Purposes Courses: A Nigerian Case Study. Blended Learning in English Language Teaching: Course Design and Implementation. B. Tomlinson, C. Whittaker (Eds.). London British Council, UK, 2013. P. 35–41.
Alberts P. P., Murray L. A. Stephenson J. E. Eight Educational Considerations for Hybrid Learning. Handbook of Research on Hybrid Learning Models: Advanced Tools, Technologies, and Applications. F. L. Wang, J. Fong, R. C. Kwan (Eds.). Information Sciences Reference: Hershey, PA, 2010. P. 185–202.
Allan B. Blended Learning: Tools for Teaching and Training. London: Facet Publishing, 2007. 227 p.
Allen I. E., Seaman J. Sizing the Opportunity: The Quality and Extent of Online Education in the U.S., 2002-2003. Needham, MA: Sloan-C., 2003. 32 p.
Anderson P. What is Web 2.0? Ideas, Technologies and Implications for Education. JISC Technology and Standard Watch. 2007. Available at: https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.108.9995&rep=rep1&type=pdf.
Barnum C, Paarmann W. Bringing Introduction to the Teacher: A Blended Learning Model. T.H.E Journal. 2002. No 30 (2). P. 56-64.
BlendKit Reader. L. Futch and B. Chen (Eds.). 3d edition. Available at: https://blended.online.ucf.edu/blendkit-course-blendkit-reader-chapter-1/.
Bowyer J. Evaluating Blended Learning: Bringing the Elements Together Research Matters: A Cambridge Assessment Publication. 2017. Issue 23. P. 17–26.
Conrad J. R.-M., Donaldson A. Continuing to Engage the Online Learner: More Activities and Resources for Creative Instruction. Jossey-Bass, 2012. 176 p.
Driscoll M. Blended Learning: Let’s Get Beyond the Hype. E-learning. 2002. 3 (3). P. 54–56.
Dziuban C. D., Hartman J. L., Moskal P. D. Higher Education, Blended Learning and the Generations: Knowledge is power – no more. Elements of quality online education: engaging communities. J. Bourne, J. C. Moore (Eds.). Needham, MA: Sloan Center for Online. 2005. Available at: https://desarrollodocente.uc.cl/wp-content/uploads/2020/03/Knowledge_is_power_no_more.pdf.
Elliott D. Internet Technologies and Language Teacher Education. Handbook of Research on Web 2.0 and Second Language Learning. 2009. P. 432–450.
Ellis A. R., Steed, F. A., Applebee C. A. Teacher Conceptions of Blended Learning, Blended Teaching and Associations with Approaches to Design. Australian Journal of Educational Technology. 2006. 22 (3). P. 312–335.
Garrison D. R., Kanuka H. Blended Learning: Uncovering Its Transformative Potential in Higher Education. The Internet and Higher Education. 2004. 7 (2). P. 95–105.
Graham C. R. Blended Learning Systems: Definition, Current Trends, and Future Directions. Handbook of blended learning: Global Perspectives, local designs. Bonk C. J., Graham C. R. (Eds.). San Francisco, CA: Pfeiffer Publishing, 2006. P. 3–21.
Holmes B., Gardner J. E-learning. Concepts and Practice. SAGE Publications Ltd, 2006. 200 p.
Kudrik Y., Lahn L. C., Mørch A. I. Technology-enhanced Workplace Learning: Blended Learning in Insurance Company. Proceedings of the 17th International Conference on Computers in Education. Hong Kong: Asia-Pacific Society for Computers in Education. 2009. Available at: https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.548.6711&rep=rep1&type=pdf.
Leithner A. Review of Blended Learning: Using Technology in and Beyond the Language Classroom. Language Learning & Technology. 2009. 13 (1). P. 33–39.
Littlejohn A., Pegler C. Preparing for Blended e-learning (Connecting with E-learning). Routledge, 2007. 298 p.
McDonald J. Blended Learning and Online Tutoring: A Good Practice Guide. Aldershot, UK: Gower, 2008. 203 p.
McGee P., Reis A. Blended Course Design: a Synthesis of Best Practices. Journal of Asynchronous Learning Networks. 2012. Vol.16. Issue 4. P. 7–22.
Mullamaa K. ICT in Language Learning – Benefits and Methodological Implications. International Education Studies. 2010. 3 (1). P. 38–44.
Pearcy A. G. Finding the Perfect Blend: A Comparative Study of Online, Face-to-face, and Blended Instruction. University of North Texas. Dissertations for PhD. Available at: https://digital.library.unt.edu/ark%3A/67531/metadc11015/m2/1/high_res_d/dissertation.pdf.
Siew-Eng L., Muuk M. A. Blended Learning in Teaching Secondary Schools’ English: A Preparation for Tertiary Science Education in Malaysia. Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 167. P. 293–300.
Vaughan N., Garrison D. R. Creating Cognitive Presence in a Blended Faculty Development Community. Internet and Higher Education. 2005. 8 (1). P. 1–12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
