ТЕХНОЛОГІЯ ПОСТАНОВКИ ЗАПИТАНЬ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ: МЕНТАЛЬНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.25128.2415-3605.22.1.1Ключові слова:
освіта, критичне мислення, ментальність, ментальна модель, рівні розумової діяльності, категоризація запитань, технологія постановки запитань, осмислена відповідьАнотація
Увиразнено сутність феноменів «критичне мислення», «ментальна модель» і акцентовано на важливості їхнього осмислення здобувачами освіти для особистісного і професійного розвитку. На підставі аналізу окреслених дефініцій підсумовано, що критичне мислення необхідно цілеспрямовано розвивати у процесі навчальної діяльності, враховуючи індивідуальний і колективний ментальний досвід суб’єктів взаємодії, когнітивно-комунікативні можливості освітнього середовища. Постульовано, що ментальна модель мислення особистості, яка співвідносна з усіма ключовими характеристиками рідної мови, репрезентує знання про світ загалом, а також відображає стани свідомості і специфічні механізми мислення людини. Спроєктовано ментальну модель критичного мислення, в основі якої – алгоритм когнітивних дій з траєкторією діалогічного зв’язку «запитання – відповідь». Обґрунтовано, що такий функціональний алгоритм розумової діяльності може бути ефективно використаний у навчанні для побудови цілісного знання. Констатовано, що ментальна модель мислення особистості трактується як особливий спосіб світосприймання людини під впливом несвідомих (інстинкти, рефлекси) та соціально усвідомлених (знання, значення, норми, правила, традиції тощо) чинників; спосіб осмислення і переосмислення власного когнітивного і чуттєвого досвіду в культурному вимірі співжиття певної спільноти, глибинною основою якої є система цінностей. Розглянуто ключові аспекти формування критичного мислення, зокрема вміння формулювати запитання та відповідати на поставлені запитання. Доведено, що у навчальній діяльності одним із ефективних методів критичного аналізу інформації, яка має смисл, – тексту, є метод «6 журналістських запитань» як важливий інструмент педагогічної техніки вчителя / викладача. Окреслено лінгвістично-функціональний, цілепокладальний підходи до категоризації запитань. Сформульовано мету й основні правила постановки запитань. Задля успішного впровадження технології постановки запитань у розвитку критичного мислення особистості прописано рекомендації педагогам з необхідністю з’ясування значимості навчальної інформації: цінності, причини, докази, уточнення, ефект, перепони. На конкретних прикладах доведено ефективність застосування ментальної моделі «запитання – відповідь».
Посилання
Bariakhtar V. H., Dovhyi S. O., Bozhynova F. Ya. & Kiriukhina O. O. Fizyka (riven standartu, za navchalnoiu prohramoiu avtorskoho kolektyvu pid kerivnytstvom Loktieva V. M.): pidruch. dlia 10 kl. zakl. zahal. sered. osvity [Physics (standard level, under the curriculum of the authorsʼ team under the direction of V. M. Loktev)]. Kharkiv: Ranok, 2018. 272 р.
Bykov V. Yu. Informatyzatsiia zahalnoosvitnoi ta profesiino-tekhnichnoi shkoly Ukrainy: kontseptualni zasady ta priorytetni napriamky [Informatization of secondary and vocational schools of Ukraine: conceptual principles and best directions]. Profesiina osvita: pedahohika ta psykholohia. Ukraino-polskyi zhurnal – Vocational education: pedagogy and psychology. Ukrainian-Polish magazine. Vydannia IV. Vyd-vo: Vyshchoi Pedahohichnoi Shkoli u Chenstokhovi. Chenstokhova, 2003. P. 501–515.
Vizniuk V. Tsyfrova kompetentnist maibutnikh pedahohiv yak nevidiemna skladova profesiinoi pidhotovky [Digital competence of future teachers as an integral part of professional training]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk. Seria: pedahohika. 2019. Vol. 1. P. 130–136. URL: https://doi.org/10.25128/2415-3605.19.1.17/
Zhuk M. D., Martyniuk S. V., Fedchyshyn O. M. Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v protsesi vyvchennia fizyky [Information and communication technologies in the process of studying physics]. Tezy dopovidei I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Modern science: problems and innovations» (Stokholm, Shvetsiia, 5–7 kvitnia 2020 r.). 2020. P. 390–398.
Interaktyvni symuliatsii dlia pryrodnychykh nauk i matematyky. URL: https://phet.colorado.edu/uk/
Lytvynova S. Model vykorystannia systemy kompiuternoho modeliuvannia dlia formuvannia kompetentnostei uchniv z pryrodnycho-matematychnykh predmetiv [A model of using a computer modeling system to develop studentsʼ competencies in science and mathematics] Fizyko-matematychna osvita – Physical and mathematical education, 2019. Vol. 1(19), pp. 108-115. doi: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2019-019-1-017 [in Ukrainian]
Mokhun S. V., Fedchyshyn O. M. Vykorystannia virtualnykh fizychnykh modelei v umovakh dystantsiinoho navchannia [Use of virtual physical models in the conditions of distance learning]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy: materialy VI mizhnar. nauk.-prakt. internet-konf. Modern information technologies and innovative teaching methods: experience, trends, prospects: Processing of the VI International. scientific-practical internet conference (m. Ternopil, 12–13 lystopada 2020 r.). P. 139–142.
Slobodianyk O. V. Vykorystannia kompiuternykh modelei pid chas indyvidualnoi roboty uchniv z fizyky [Using computer models in the individual work of physics students]. Fizyko-matematychna osvita – Physical and mathematical education. 2019. Vol. 4 (22). P. 116–123.
Fedchyshyn O. M. Diialnist vchytelia na urokakh fizyky z vykorystanniam informatsiinykh tekhnolohii ta zasobiv navchannia [Teacherʼs activity in Physics lessons with application of information technologies and teaching aids]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy: tezy dop. mizhn. nauk.-prakt. internet-konf. [Modern information technologies and innovative teaching methods: experience, trends, prospects: thesis add. int. scientific-practical Internet conference] (m. Ternopil, 9–10 lystopada, 2017), pp. 244–248. [in Ukrainian]
Fizyka. Navchalni prohramy dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Fizyka. 10–11 klasy [Physics. Educational programs for general educational institutions. Physics. Grades 10–11]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/fizika-10-11-avtorskij-kolektiv-pid-kerivnicztvom-lokteva-vm.pdf [in Ukrainian]
Chang K. E., Chen Y. L., Lin H. Y. and Sung Y. T. Effects of learning support in simulationbased physics learning. Computers & Education. 2008. 51 (4). Р. 1486–1498.
JavaLab. URL: https://javalab.org/en
Saastamoinen K. and Rissanen A. Understanding physical phenomena through simulation exercises. Journal of Physics: Conf. Series 1286. 2019. Р. 1–9.
Physics at school-HTML5. URL: https://www.vascak.cz/physicsanimations.php?l=ua
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
