МЕТОД ПРОЄКТІВ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.7%20Ключові слова:
освітня система, метод проєктів, екологічна компетентність, екологічні проблеми, педагогічна діяльність, професійно-педагогічна підготовкаАнотація
Проаналізовано, що освітня система у закладах вищої освіти має за мету забезпечити випереджувальний розвиток освіти шляхом модернізації навчального процесу відповідно до потреб суспільства щодо кваліфікаційної підготовки майбутніх фахівців. Зазначено, що застосування інноваційних дидактичних інструментів позначилося на переході від репродуктивного стилю навчання до продуктивного, який стимулює навчально-пізнавальну активність здобувачів освіти. Встановлено, що використання методу проєктів є ефективним під час формування екологічної компетентності у системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей, адже передбачає досягнення освітніх цілей засобами екології, розширюючи тим самим сферу дії професійної компетенції. Педагогічною метою застосування методу проєктів є розвиток у здобувачів освіти уміння перетворювати інформацію у знання та самостійно використовувати дидактичний інструментарій для отримання навчального продукту. Наведено перспективи формування екологічної компетентності майбутніх учителів у контексті проєктного методу: наповнення освітнього процесу новими досягненнями природничої та педагогічної галузі; включення у власну педагогічну діяльність методу проєктів на основі предметного моделювання; використання методу проєктів у когнітивній діяльності здобувача на основі вирішення ним проєктних завдань. З метою розкриття методичних особливостей використання методу проєктів при підготовці майбутніх учителів природничих спеціальностей орієнтованого на формування екологічних компетентностей запропоновано інтерактивну модель взаємодії «викладач–здобувач» та методичну розробку проведення методу.
Посилання
Dembitska S. V., Yablochnikov S. L. Problemne navchannia yak faktor upravlinnia yakistiu navchalnoho protsesu [Problem-based learning as a factor of management of quality of educational process]. Zbirnyk naukovykh prats Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu (Pedahohichni nauky). Berdiansk: BDPU, 2007. Vol. 1. S. 18–26.
Diui Dzh. Demokratiia i osvita [Democracy and education]. Lviv: Litopys, 2003. 294 s.
Hrytsai N. B. Metod proektiv u metodychnii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv biolohii [The method of projects in the methodological training of future teachers of Biology]. Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Seriia: Pedahohichni nauky, 2012. Vol. 109. S. 182-191. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2012_109_27
Hrytsai N. B. Pidhotovka maibutnikh uchyteliv do vykorystannia proiektnoi tekhnolohii u navchanni uchniv pryrodnychykh nauk [Training future teachers to use project technology in teaching Natural Sciences]. Ukrainska profesiina osvita, 2020. Vol. 7. S. 28–36.
Kulichenko A. K. Pedahohichna kontseptsiia V.H. Kilpatryka ta yii vplyv na rozvytok osvity u riznykh krainakh [Pedagogical concept of V. H. Kilpatrick and its impact on the development of education in different countries]: avtoref. dys. … kand. ped. nauk: 13.00.01. Drohobych, 2014. 20 s.
Kurylenko N. V. Metod proektiv yak zasib rozvytku ekolohichnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly [Project method as a means of developing students’ environmental competence at basic schools]. Aktualni problemy pryrodnycho-matematychnoi osvity v serednii i vyshchii shkoli: materialy mizhn. nauk.-prakt. konf., m. Kherson, 26–28 chervnia, 2014 r. Kherson, 2014. S. 144-146.
Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform] URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna %20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
Romanovska M. B. Metod proektiv u navchalnomu protsesi (metodychnyi posibnyk) [Method of projects in the educational process (a methodical manual)]. Kharkiv: Vesta; Ranok, 2007. 160 s.
Tadeush O. M. Metod proektiv yak forma produktyvnoho navchannia studentiv [Project method as an effective learning form of teaching students]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 16: Tvorcha osobystist uchytelia: problemy teorii i praktyky, 2017. Vol. 29. S. 142–146.
Kramsch C. The Challenge of Globalization for the Teaching of Foreign Languages and Cultures. Electronic Journal of Foreign Language Teaching. 2014. Vol. 11 (2). S. 249-254. URL: https://eflt.nus.edu.sg/wp-content/uploads/2020/09/v11n22014/kramsc
Markham T. Project Based Learning Handbook: A Guide to Standards-Focused Project Based Learning for Middle and High School Teachers. T. Markham, J. Larmer, J. Ravitz (Eds.); 2nd ed. Oakland CA: Buck Institute for Education, 2003. 196 р.
Marginson S. Global field and global imagining: Bourdieu and worldwide higher education. British Journal of Sociology of Education. 2008. Vol. 29(3). P. 303–315.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).