ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.9Ключові слова:
сталий розвиток, освіта для сталого розвитку, компетентності сталого розвитку, заклад вищої освіти, майбутні учителі початкової школиАнотація
Розглянуто проблему інтеграції освіти для сталого розвитку (ОСР) у процес професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. За допомогою анкетування досліджено рівень сформованості ключових компетентностей сталого розвитку в майбутніх учителів початкової школи, зокрема системне мислення, прогностична і правова компетентності, критичне мислення, компетентності колективної роботи, самосвідомості, комплексного вирішення проблем. Визначено показники цих компетентностей для майбутніх фахівців початкової освіти. Здійснено порівняльний аналіз рівнів визначених компетентностей у студентів першого та четвертого курсів спеціальності «Початкова освіта» з метою встановлення ролі університетської освіти в означеному процесі. Проаналізовано зміни, досягнуті у формуванні компетентностей сталого розвитку в закладі вищої освіти. Результати виявили покращення рівня компетентностей сталого розвитку на випускному курсі бакалаврату спеціальності «Початкова освіта». Доведено, що випускники бакалаврату, на відміну від першокурсників, мають вищий рівень умінь застосовувати ідеї сталого розвитку в майбутній професійній діяльності (знають методи інтеграції сталого розвитку в навчальні предмети початкової школи, вміють розробляти освітні проєкти зі сталого розвитку, розуміють і вміють інтегрувати етичні принципи стійкості у професійні та особисті дії). Однак рівень окремих компетентностей сталого розвитку (системне мислення, прогностична компетентність) у першокурсників є вищим, ніж у студентів четвертого курсу. З даних випливає, що освітня програма підготовки майбутніх фахівців початкової освіти та навчально-методичне забезпечення освітнього процесу потребують удосконалення.
Посилання
Koreneva, I. M. Oriyentyry vprovadzhennya osvity dlia staloho rozvytku u vyshchu pedahohichni osvitu: sutnist ta pryntsypy staloho rozvytku. [Guidelines of the implementation of education for sustainable development in higher pedagogical education: the core and principles of sustainable development] Transactions of Kremenchuk Myhailo Ostrohradskyi National University. 2018. Vol. 2 (109). S. 65–70.
Osvitno-profesiyna prohrama “Pochatkova osvita” TNPU imeni Volodymyra Hnatyuka [Educational and professional program “Primary Education” Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University], 2021 URL::https://tnpu.edu.ua/about/public_inform/akredytatsiia % 20ta %20litsenzuvannia/osvitni_prohramy/bakalavr/fpp/013-b-2021.pdf
Pidhotovka vchyteliv do vykladannіa pytan staloho rozvytku. Navchalno-metodychni materialy dlіa vykladachiv vyshchykh pedahohichnykh navchal’nykh zakladiv ta systemy pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity: posibnyk [Training teachers to teach sustainable development. Educational and methodical materials for teachers of higher pedagogical educational institutions and the system of postgraduate pedagogical education: a guide]. Pometun, O. (Ed.). Kyiv: Pedahohochna dumka, 2015. 120 s.
Sichko, I. O. Pidhotovka maybutnoho vchytelіa do realizatsiyi ideі osvity dlіa staloho rozvytku u pochatkoviі shkoli [Preparing future teachers to implement educational ideas for sustainable development in primary school]. Origins of pedagogical skill: a collection of scientific works, 2017. Vol. 19. S. 290–296.
Chaikovska, H. B. Proektni tekhnolohii yak efektyvnyі zasib formuvannіa ekolohichnoi kultury studentiv. [Project technologies as an efficient tool of ecological culture development of students]. Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Pedagogy, 2017. Vol. 3. S. 106–113.
Chaikovska, H. B. Profesiyna pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly na zasadakh staloho rozvytku. [Professional training of future primary school teachers on the basis of sustainable development]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work», 2020. Vol. 1 (46). S. 138–142.
Albareda-Tiana S., García-González E., Jiménez-Fontana R., Solís-Espallargas C. Implementing pedagogical approaches for ESD in initial teacher training at Spanish Universities. Sustainability. 2019, 11, 4927. URL: https://doi.org/10.3390/su11184927
Chaikovska H., Yankovych, O., Levchyk, I., Kuzma, I., & Rozhko-Pavlyshyn, T. (2021). Formation of sustainable development competencies in primary school children. Journal of Education Culture and Society. 2021 12 (2), 341–360. DOI: https://doi.org/10.15503/jecs2021.2.341.360
De Ruyter F., Schinkel A. Ethics education at the university: From teaching an ethics module to education for the good life. Bordon. Rev. Pedag. 2017, 69, 125–138. URL: https://doi.org/10.13042/Bordon.2017.690409
Klimková A. Competencies for sustainability as way to equitable, caring and sustainable society. Educ. Sci.-Prof. J. 2017. 2. P. 117–125.
Kruger J., Dunnin D. Unskilled and unaware of it: How difficulties in recognizing one’s own incompetence lead to inflated self-assessments. J. Pers. Soc. Psychol, 1999, 77, 1121.
Kyle W. C. Expanding our views of science education to address sustainable development, empowerment, and social transformation. Interdscip. Sci. Educ. 2020, 2, 1380. URL: https://doi.org/10.1186/s43031-019-0018-5
Muñoz-Rodríguez J. M., Sánchez-Carracedo F., Barrón-Ruiz A., Serrate-González S. Are We Training in Sustainability in Higher Education? Case Study: Education Degrees at the University of Salamanca. Sustainability. 2020, 12, 4421. URL: https://doi.org/10.3390/su12114421
Rodriguez-Dono, Alfonso, Hernández-Fernández, Antoni. Fostering Sustainability and Critical Thinking through Debate A Case Study. Sustainability, 2021, 13, No 11: 6397. URL: https://doi.org/10.3390/su13116397
Sachs J. D., Schmidt-Traub G., Mazzucato M. et al. Six Transformations to achieve the Sustainable Development Goals. Nat. Sustain. 2019. 2, 805–814. URL: https://doi.org/10.1038/s41893-019-0352-9
Serrate S., Martín J., Caballero D., Muñoz J. M. Responsabilidad universitaria en la implementación de los objetivos de desarrollo sostenible. Eur. J. Child Develop. Educ. Psychipath, 2019, 7, 183–196. URL: https://doi.org/10.30552/ejpad.v7i2.119
Tkáčová H., Pavlíková M., Tvrdoň M., & Jenisová Z. The use of media in the field of individual responsibility for sustainable development in schools: A proposal for an approach to learning about sustainable development. Sustainability. 2021, 13(8), 4138. URL: https://doi.org/10.3390/su13084138
Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda
United Nations Agenda 21. 1992. URL: ttps://sustainabledevelopment.un.org/content/ documents/Agenda21.pdf
Wakkee, I., Sijde, V.D.P., Vaupell, C., Ghuman, K. The university’s role in sustainable development: Activating entrepreneurial scholars as agents of change. Technol. Forecast. Soc. Chang. 2019, 141, 195–205. URL: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2018.10.013
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
