ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.15Ключові слова:
професійна відповідальність, суспільні дисципліни, студенти технічних спеціальностей, педагогічні умови, фронестичний підхідАнотація
У сучасному техногенному світі техніка відіграє особливу роль, покращує якість життя і формує середовище існування для майбутніх поколінь. Питання відповідальності фахівців технічного профілю за результати науково-технічного прогресу виходить на перший план. Вища технічна освіта реагує на суспільний запит, визначаючи відповідальність однією з ключових загальних компетенцій фахівця, ознакою його професійної зрілості. На основі фронестичного підходу обґрунтовано педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін: використання міждисциплінарних звʼязків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими ідеалами; застосування контекстного навчання; системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано методику діагностики сформованості професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю. Представлено результати експериментального дослідження ефективності упровадження в освітню практику запропонованих педагогічних умов формування професійної відповідальності, яке проведено зі студентами Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (далі – ТНТУ ім. І. Пулюя). Експериментальне дослідження підтвердило ефективність педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін і доцільність їх використання у професійній підготовці у закладах вищої освіти (ЗВО).
Посилання
Aristotel. Nikomakhova etyka [Nicomachean Ethics]. Kyiv: Akvilon-Plius, 2002. 480 s.
Meshko H., Habrusieva N. Metodyka doslidzhennia profesiinoi vidpovidalnosti studentiv tekhnichnykh spetsialnostei [Methods of research of technical specialties studentsʼ professional responsibility]. Nauka i tekhnika sohodni. Seriia «Pedahohika». 2022. Vol. 5 (5). PP. 353–366. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-5(5)
Myronchuk N. M. Kontekstnyi pidkhid u pidhotovtsi studentiv do profesiinoi diialnosti u zarubizhnii pedahohichnii teorii [Contextual approach in preparing students for professional activity in foreign pedagogical theory]. Kreatyvna pedahohika. Akademiia mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreatyvnoi pedahohiky «Polissia». Zhytomyr, 2018. Issue 13. PP. 95–101.
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. Zatverdzheni standarty vyshchoi osvity (2018, 2019, 2020, 2021, 2022). [Ministry of Education & Science of Ukraine: Approved Standards of Higher Education]. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti
Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy: Rivni Natsionalnoi ramky kvalifikatsii. [Ministry of Education & Science of Ukraine: Levels of the National Qualifications Framework]. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/nacionalna-ramka-kvalifikacij/rivni-nacionalnoyi-ramki-kvalifikacij
Sadova M. A. Teoriia ta praktyka profesiinoi vidpovidalnosti osobystosti [Theory and practice of professional responsibility of the individual]: dys. … d-ra psykhol. nauk: 19.00.01. Odesa, 2019. 530 p. URL: http://psychology-naes-ua.institute/files/pdf/disertaciya_sadova_ 1558972521.pdf
Birmingham C. Phronesis: A Model for Pedagogical Reflection. Journal of Teacher Education. 2004. 55(4):313–324. DOI: https://doi.org/10.1177/0022487104266725
Darnell C., Gulliford L., Kristjánsson K., & Paris P. Phronesis and the Knowledge-Action Gap in Moral Psychology and Moral Education: A New Synthesis? Human Development. 2019. 62:101–129. DOI: https://doi.org/ 10.1159/000496136
Eisner Elliot W. From episteme to phronesis to artistry in the study and improvement of teaching. Teaching and Teacher Education. 2002. Vol. 18, Iss. 4. DOI: https://doi.org/10.1016/S0742-051X(02)00004-5
Flyvbjerg B. (2006). Five Misunderstandings About Case-Study Research. Qualitative Inquiry. DOI: https://doi.org/10.4135/9781848608191.d33
Flyvbjerg B., Landman T., Schram, S. Real Social Science: Applied Phronesis. 2012. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511719912
Habrusieva N. Fronestical approach to the formation of professional responsibility of future specialists of technical specialties: monitoring by means of information and communication technologies. Social work and education. 2022. Vol. 9, Issue 1, 7–25. DOI: https://doi.org/10.25128/2520-6230.22.1.1
Isidori E. Education as Synesis: A Hermeneutical Contribution to the Pedagogical Theory of Educational Practice. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 197. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.07.183
Litvinenko V., Bowbriсk I., Naumov I. & Zaitseva Z. Global guidelines and requirements for professional competencies of natural resource extraction engineers: Implications for ESG principles and sustainable development goals. Journal of Cleaner Production. 2022. Vol. 338. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.130530
Meshko H., Habrusieva N. & Kryskov A. Research ofprofessional responsibility of students of technical specialities by means of information and communication technologies. Journal of Physics: Conference Series, IOP Publishing. 2021. Vol. 1840, No 1. DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/ 1840/1/012058
Missingham D. The Integration of Professional Communication Skills into Engineering Education. EDU-COM International Conf. Engagement and Empowerment: New Opportunities for Growth in Higher Education (Edith Cowan University, Perth Western Australia, 22–24 November 2006, 345–357. URL: https://ro.ecu.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1090&context=ceducom.
Riemer M. J. The New Alliance between Engineering and Humanities Educators. Global J. Engng. Educ. 2007. Vol. 11, No 2.
Toft Y., Howard P. & Jorgensen D. Human-centred engineers – a model for holistic interdisciplinary communication and professional practice. International Journal of Industrial Ergonomics. 2003. Vol. 31, Iss. 3. DOI: https://doi.org/10.1016/S0169-8141(02)00197-X
Vohra P., Kasuba R. & Vohra, D. Preparing Engineers for a Global Workforce through Curricular Reform. Global J. of Engng. Educ. 2006. Vol. 10, No 2, 141–148. URL: http://www.wiete.com.au/journals/GJEE/Publish/Vol.10, %20No.2/Vohra.pdf
Williamson Jeanine M., Lounsbury John W. & Han Lee D. Key personality traits of engineers for innovation and technology development. Journal of Engineering and Technology Management. 2013. Vol. 30, Iss. 2, 157–168. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jengtecman.2013.01.003
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
