КОМПЛЕКС ВПРАВ І ЗАВДАНЬ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ГОВОРІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
DOI:
https://doi.org/10.25128/2415-3605.22.1.18Ключові слова:
комплекс вправ, електронний курс, модель L4C, професійно-орієнтована компетентність у говорінні, підсистема вправ, предметно-мовне інтегроване навчання (ПМІН / CLIL).Анотація
Розглянуто комплекс вправ і завдань для вдосконалення професійно орієнтованих знань, навичок і вмінь говоріння англійською мовою вчителів, які здійснюють предметно-мовне інтегроване навчання (ПМІН / CLIL), розроблений у межах електронного курсу підвищення кваліфікації для вчителів закладів загальної середньої освіти та викладачів закладів вищої освіти. Обґрунтовано необхідність розвитку професійно орієнтованих знань, навичок і вмінь говоріння англійською мовою вчителів і викладачів через формальну освіту і самоосвіту, зокрема засобами електронного курсу. Проаналізовано модель L4C Е. Герлінгера, яка покладена в основу розроблення вправ і завдань у межах теми «ПМІН / CLIL на заняттях» електронного курсу, визначено структуру комплексу вправ і завдань, їх типи та види. У структурі комлексу визначено дві групи вправ: 1) для вдосконалення загальних навичок і вмінь говоріння; 2) для вдосконалення професійно орієнтованих умінь говоріння. До комплексу входять рецептивні некомунікативні, репродуктивні умовно-комунікативні вправи на підстановку у зразки мовлення, трансформацію і доповнення, розширення і завершення зразків мовлення, відповіді на запитання, продуктивні умовно-комунікативні вправи на об’єднання зразків мовлення у понадфразові діалогічні єдності, у мінітексти (монологи і діалоги), а також комунікативні вправи і завдання. Наведено приклади вправ і завдань комплексу. Зроблено висновок про необхідність підвищення мотивації вчителів і викладачів до самоосвіти для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою.
Посилання
Burak M. Vzaiemopoviazane formuvannia profesiino oriientovanoi kompetentnosti v hovorinni ta informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti maibutnikh vykladachiv anhliiskoi movy [Integrated formation of professionally oriented speaking competence and information communicative competence of future university teachers of English]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seria: pedahohika. 2018. 3. S. 127–134.
Myronenko T.P., Dobrovolska L.S., Rudychyk O.M. Metodyka predmetno-movnoho intehrovanoho navchannia yak zasib pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv [Content and language integrated learning methodology as а means for professional training]. Molodyi vchenyi. 4. 2018. S. 5-8.
Morze N. V., Hlazunova O. H., Mokriiev M. V. Metodyka stvorennia elektronnoho navchalnoho kursu (na bazi platformy dystantsiinoho navchannia Moodle 3): Navchalnyi posibnyk. Vydannia 2-he, dopovnene i pereroblene [Methods of creating an e-learning course (LMS Moodle 3): Textbook. 2nd edition, supplemented and revised]. K.: «Ahrar Media Hrup», 2016. 240 s.
Chernysh V. V. Teoretyko-metodychni zasady formuvannja u majbutnih uchyteliv profesijno orijentovanoi anglomovnoi kompetencii v govorinni. Dys. dokt. ped. nauk [Theoretical and methodological foundations of forming prospective teachers’ professionally oriented speaking competence. Dr. ped. sci. diss abstract]. Kyiv, 2015. 46 s.
Ball Ph., Kelly K., Clegg J. Putting CLIL Into Practice (Oxford Handbooks for Language Teachers). Oxford University Press, 2017. 320 p.
Beacco V.-C., Fleming M., Goullier F., Thurmann E., Vollmer H. The Language Dimension in all Subjects. Council of Europe: Language Policy Unit, 2015. 162 p.
Bently K. The Teaching Knowledge Test Course. CLIL Module. Cambridge: Cambridge University Press, 2016. 130 p.
Coyle D., Hood P., Marsh D. CLIL. Content and Language Integrated Learning. Cambridge University Press, 2010. 184 p.
Coyle, D. CLIL: Planning tools for teachers. University of Nottingham 2005. 17 p.
Content and Language Integrated Learning (CLIL) at School in Europe EURIDICE, 2006. 78 p. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/756ebdaa-f694-44e4-8409-21eef02c9b9b
Dale, L., Wibo van der Es, Tanner, R. CLIL Skills. ICLON Universitet Leiden, 2011. 272 p.
Darn S. Content and Language Integrated Learning (CLIL): A European Overview. URL: https://www.researchgate.net/publication/234652746_Content_and_Language_Integrated_Learning_CLIL_A_European_Overview
Evnitskaya, N. Classroom Interaction and Language Learning in CLIL contexts. CLIL Journal of Innovation and Research in Plurilingual and Pluricultural Education. 1 (1), 2018. PP. 7-17. DOI: https://doi.org/10.5565/rev/clil.3
Gierlinger E. CLIL – teachers’ TL competence. URL: https://clilingmesoftly.wordpress.com/clil-teachers-tl-competence/
Marsh D. Introduction: Content and Language Integrated Learning. Oxford, 2009. 178 p.
Vilkancienė L. Rozgienė I. CLIL Teacher Competences and Attitudes. Sustainable Multilingualism. 11(1), 2017. PP. 196 – 218. DOI: https://doi.org/10.1515/sm-2017-0019
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).