Втілення ідеї профільного навчання у практику середньої школи в другій половині 1980-х – на початку 1990-х років
Ключові слова:
Школа, профільна диференціація, профільний клас, гімназія, ліцейАнотація
Розглянуто шляхи запровадження профільного навчання та його вдосконалення у середніх школах України в другій половині 1980-х - на початку 1990-х років. Встановлено, що у вказаний період профілізація середньої освіти відбувалася кількома шляхами: створення класів з поглибленим вивченням одного чи кількох предметів; створення профільних класів, орієнтованих на окремий навчальний предмет; створення профільних класів, орієнтованих на вищий навчальний заклад. Показано, що запровадження профільної диференціації сприяло створенню шкіл нового типу, передусім гімназій і ліцеїв.
Посилання
Барна М. М. Гімназія: кроки становлення / М. М. Барна // Радянська школа. – 1990. – № 3. – С. 8–12.
Вишневський О. І. Повернення гімназії / О. І. Вишневський // Рідна школа. – 1992. – № 2. – С. 73–76.
Диференціація навчання: пошук оптимального варіанта // Радянська освіта. – 1990. – 4 травня – С. 1, 3.
Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» // Радянська школа. – 1991. – № 9. – С. 5–19.
Зведені звіти про викладання іноземних мов у денних середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах на початок 1996/1997 навчального року // ЦДАВО України. Ф. 166. – Оп. 18. – Спр. 175.– Арк. 2.
Експериментальні навчальні плани шкіл-гімназій і шкіл-ліцеїв на 1990/1991 навчальний рік // Інформаційний збірник Міністерства народної освіти Української РСР. – 1990. – № 10. – С. 24–30.
Лікарчук І. Замість епітафії / І. Лікарчук. [Електронний ресурс] – Режим доступу: // http://education-ua.org/ua/articles/255-111 Положення про школи (класи) з поглибленим теоретичним і практичним вивченням навчальних предметів // Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти Української РСР. – 1986. – № 13. – С. 4–7.
Про організацію спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням циклу навчальних предметів // Збірник наказів та інструкцій Міністерства освіти Української РСР. – 1986. – № 21. – С. 5–15.
Про розвиток народної освіти в м. Києві // ЦДАВО України. Ф. 166. – Оп. 17. – Спр. 89.– Арк. 20–22.
Сіднєв Л. М. Ліцей, гімназія: здобутки і проблеми / Л. М. Сіднєв // Радянська школа. – 1990. – № 1. – С. 5–12.
Тимчасове положення про гімназію // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1992. – № 15–16. – С. 17–22.
Тимчасове положення про ліцей // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1992. – № 15–16. – С. 22–27.
Тимчасове положення про середню загальноосвітню школу України // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1992. – № 15–16. – С. 3–17.
Фоменко М. В. Про хід виконання в республіці рішень ХХVІІ з’їзду Компартії України, Основних напрямів реформи загальноосвітньої школи по дальшому підвищенню якості навчання і комуністичного виховання підростаючого покоління // Радянська школа . – 1987. – № 7. – С. 10–19.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).