Навчання молоді в школах кадетів ІІ Речі Посполитої (1918–1939)
Ключові слова:
Освіта, виховання, патріотизм, оборона, безпека, військо, суспільство.Анотація
Розглянуто систему підготовки військових кадрів у корпусах кадетів – «сучасних школах лицарства» у Польщі впродовж 1918–1939 рр. Кадетські корпуси були добре організованими освітніми закладами, які здійснювали належну підготовку юнаків для подальшого навчання в офіцерських середніх школах. Вказано, що головна увага в них зверталася на формування в майбутніх офіцерів Війська Польського патріотизму, сильного характеру, стійкої волі, громадянськості, дисципліни, моральних цінностей. З’ясовано, що кадетські корпуси реалізували повну навчальну програму загальноосвітньої школи, включаючи загальну військову підготовку і фізичного виховання. Вони були важливою ланкою в цілісній системі освіти і виховання майбутніх офіцерських кадрів в ІІ Речі Посполитій. Загалом у них формували зразок майбутніх гідних кандидатів на державну службу, в якій, безсумнівно, є постать професійного військового – людини активної, творчої, підготовленої до активного життя і роботи в суспільстві.
Посилання
A. Cwer: Edukacja młodzieży w Szkole Rycerskiej Stanisława Augusta Poniatowskiego 1764 – 1795. Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczo-Humanistycznego w Siedlcach. Siedlce 2011 (R. II), tenże: Wołanie o szkołę rycerską w Rzeczypospolitej, [w:] Przegląd Historyczno-Oświatowy 2007, nr 3; Volumina Legum, Przedruk zbioru pism staraniem XX Pijarów w Warszawie. T. VII. Petersburg 1859 – 1860, s. 204.
Akty powołania szkół kadeckich przez Ministerstwo Spraw Wojskowych (MSWojsk.): Dziennik Rozkazów MSWojsk. 1918, nr 13, poz. 488; 1919, nr 86, poz. 3019; 1925, nr 25, poz. 268; zob. też: A. Cwer: Polskie szkoły kadeckie w latach 1918 – 1939. Monografia. Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczo-Humanistycznego w Siedlcach. Siedlce 2012, s. 55.
Orędownikami idei szkół kadeckich byli m.in. gen. Jan Jacyna i Jan Latour – zob. A. Cwer: Polskie szkoły kadeckie , op. cit., s. 59.
Korpus Kadetów Nr 2 w X rocznicę istnienia 1919/20-1929/30. Red. S. Jura. Druk Bydgoska S. A. Bydgoszcz. Chełmno 1930, s. 182.
III Oddział MSWojsk. odpowiadał za szkolnictwo wojskowe w tym szkoły kadeckie.
W. Gałecki: Organizacja szkoły, [w:] Encyklopedia wychowania. Red. S. Łempicki, W. Gottlieb, B. Suchodolski, J. Włodarski. T. 3. Wydawnictwo „Nasza Księgarnia” Związku Nauczycielstwa Polskiego. Warszawa 1934, s. 206.
M. Kreutz: Osobowość nauczyciela-wychowawcy, [w:] Encyklopedia wychowania, op. cit., s. 291-292.
Polskie Korpusy Kadetów. Wyd. Towarzystwa Przyjaciół Polskich Korpusów Kadetów. Warszawa 1923, s. 58 (kadeci otrzymywali broń w drugim roku pobytu w korpusie).
Poniatowski Józef (1763 - 1818): polski generał, minister wojny i wódz naczelny Wojsk Polskich Księstwa Warszawskiego, marszałek Francji - zob. Sz. Askenazy: Książę Józef Poniatowski 1763-1813. Wydawnictwo Kurpisz i S-ka. Poznań 2006.
Polskie Korpusy, op. cit., s. 62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).